Троянда The Mayflower (Мейфлавер)

«The Mayflower» («Мейфлавер») вказувався Девідом Остіном як одна з найважливіших Англійських троянд, виведених з часу його перших повторно квітучих сортів, які були виведені на початку 1970-х років. Вона має ідеальні характеристики квітів та куща, які притаманні англійським трояндам та, що примітно, здається майже повністю стійкою до всіх хвороб. Хоча це не яскрава троянда, вона має простий, дуже приємний шарм. Квіти від невеликого до середнього розміру з трохи куполоподібною, розетковою формою, а пелюстки відгинаються назад по краях. Вони також мають чудовий і дуже сильний аромат Старовинних троянд.

ОПИС СОРТУ
Детальний опис сорту троянд «The Mayflower» («Мейфлавер») надається з описом кольорів за використання термінології відповідно до Таблиці кольорів Королівського садівничого товариства (Лондон) (2001), за винятком випадків, коли вказано звичайне словникове значення кольору.

КВІТКА
Цей сорт троянди має щедре повторне цвітіння, квітне хвилями. Кількість квітів на рослині протягом вегетаційного періоду рясна, їх занадто багато, щоб порахувати.

Квітковий бутон:
Бутони середнього розміру, близько 2 см завдовжки і 1,5 см в діаметрі, коли пелюстки починають розгортатися. Форма бутона загострено-яйцеподібна. Коли чашолистки вперше розділяються, колір бутона сірувато-зелений. Коли бутон наполовину розпуститься, верхня і нижня сторони пелюсток стають чисто-рожевими.

Бутони з’являються кількома разом у невеликих суцвіттях з 3 - 6 квіток, маючи плоску форму. Стебла квітів міцні, середня довжина близько 16 см, а діаметр близько 4 мм.

Чашечка зіркоподібна, довжиною близько 5 см, діаметр також 5 см.

Чашолистки близько 2,5 см завдовжки і близько 0,7 см завширшки. Форма чашолистків ланцетоподібна, з гладенькими краями, поверхня на верхній стороні волосиста, а на нижній стороні глаенька. Чашолистки рівномірно розташовані, розкриваються в зіркоподібну форму, яка потім відгинається назад. Колір чашолистків на верхній стороні та на нижній стороні зелений (група RHS 143C) з червоними відтінками (група RHS 42C) на нижній стороні. Є 3 чашолистка з листяними приростами та 2 чашоличтків без приростів з гладенькими краями.

Квітколоже середнього розміру, глечикоподібної форми, близько 8 мм завдовжки і завширшки близько 8 мм; поверхня гладенька. Колір зелений (група RHS 143C) з червоними відтінками (група RHS 42C).

Квітконіжка коротка і міцна, її середня довжина становить близько 1,75 см. Поверхня гладенька і має сіро-червоний колір (група RHS 182B).

Квіти:
Квіти після розкриття мають середній розмір, середній діаметр відкритої квітки становить близько 6,5 см. Коли квітка вперше розкривається, її форма чашоподібна. У міру розкриття квітка стає більш плоскою, трохи куполоподібною, розеткової форми, а пелюстки загинаються назад по краях. Середня кількість пелюсток за нормальних умов вирощування становить 135.

Колір на верхній стороні пелюсток рожевий. Зворотні сторони пелюсток трохи світлішого рожевого кольору, а основа пелюсток має білу пляму. Зазвичай на квітах цього сорту не спостерігається строкатості.

Загальний колір на кінець першого дня рожевий, а на кінець третього дня світліший рожевий, пелюстки світлішають ближче до країв.

Пелюстки:
Поверхня та текстура пелюсток гладенька. Форма пелюсток обернено-яйцеподібна із слабо хвилястими або загнутими краями; форма злегка трубчаста. Основа пелюсток загострена, а верхівка округла, деякі з них мають виріз або шпичак. Довжина пелюсток близько 3,14 см, ширина близько 3,75 см. Розташування пелюсток черепичне.

Зазвичай на квітках цього сорту є кілька петалооїдів, приблизно 5-10 на квітку. Вони мають такий же рожевий колір, як і пелюстки. Довжина петалоєдів становить близько 9-10 мм, ширина близько 3-4 мм. Форма довга і тонка, а край нерівний.

Пелюстки мають помірну здатність до самоочищення, зазвичай вони залишаються на рослині і висихають. Пелюстки тримаються на рослині досить довго, приблизно 5 днів. Тривалість життя у зрізі не була перевірена.

Аромат:
Аромат, як і очікується від такої троянди, сильний, з вираженим характером старовинної троянди.

Репродуктивні органи:
Кількість тичинок на квітку в середньому 18, вони яскраво-жовтогарячого кольору (група RHS 20A) і завдовжки близько 4-5 мм. Вони заховані в чашолистках або частково так, і деякі змішані з пелюстковидними утвореннями.

Тичинкові нитки сіро-жовтого кольору (група RHS 160A), довжина близько 4 мм.

Пилок жовтогарячого кольору (група RHS 20A).

Кількість маточок в середньому 48 на квітку, вони завдовжки близько 10-11 мм.

Приймочки жовті (група RHS 12B), близько 0,2 мм завдовжки.

Стовпчики мають зелено-жовтий колір (група RHS 1C), їх довжина близько 10 мм.

РОСЛИНА
Сорт троянди «The Mayflower» («Мейфлавер») класифікується як кущова троянда з колекції Англійських кущових троянд Девіда Остіна. Ріст помірно енергійний, рослина має середню, прямостійну та гіллясту форму. Доросла і добре сформована рослина утворює кущ висотою близько 90-120 см і шириною близько 60-90 см.

Ця троянда має довільно розгалужену структуру куща, квіти з’являються над листям з винятковою регулярністю протягом літа. Вона починає цвісти дуже рано, часто в кінці травня у Сполученому Королівстві та в схожих кліматах, задовго до інших англійських троянд, і залишається в квітах до початку зими. Спочатку утворює невеликий кущ, але поступово виростає до середнього розміру. Потенційним недоліком є те, що деякі квіти можуть не повністю розвинутися, ймовірно, через значні зусилля, які вона витрачає протягом сезону.

Листя:
На рослині нормальна кількість листя. Кількість листочків на звичайних листках посередині стебла варіюється від 5 до 7 включно з кінцевим листочком, але частіше їх 7. Листя середнього розміру, довжина становить близько 14,46 см і ширина близько 11,1 см. Кількість листків на квітконосному стеблі близько 6 шт. Нове листя на верхній стороні зелене (група RHS 137C) з відтінком сіро-червоного (група RHS 178A). Нижня сторона молодих листків зелена (група RHS 137C). Зріле листя на верхній стороні зелене (група RHS 137A), нижня сторона зелена (група RHS 137C).

Листові пластини:
Форма листочків овальна з тупою основою та гострою верхівкою. Довжина листочка становить близько 5,74 см, ширина близько 3,36 см. Листочки мають шкірясту текстуру та зубчасті краї, зовнішній вигляд дорослого листя досить матовий, тип зубчастості одинарний і дрібний.

Черешок близько 4 см завдовжки і діаметром близько 2 мм. Поверхня гладенька і має жовто-зелений колір (група RHS 146C).

Черешковий рахіс жовто-зелений (група RHS 146C) із шипами на нижній стороні.

Прилистки довжиною близько 2 см, поверхня гладка і має жовто-зелений колір (група RHS 146C) з деякими червоно-фіолетовими відтінками (група RHS 60B).

Передсерддя має мечоподібну форму, довжину близько 6 мм і ширину близько 3 мм. Колір жовто-зелений (група RHS 146C) з деякими червоно-фіолетовими відтінками (група RHS 60B). Колір жилок такий же, як колір листя, малюнок жилкування сітчастий.

Деревина:
Молоді пагони мають сіро-червоний колір (група 178A), текстура гладенька. Зрілі пагони мають жовто-зелений колір (група RHS 146A), текстура гладенька з деякими шорсткими ділянками.

Стебла:

Кількість гілок від основних пагонів становить близько 10, середня їх довжина становить близько 40 см а діаметр близько 4 мм. Основні пагони мають довжину близько 62,5 см і діаметр близько 7 мм, відстань між вузлами близько 6 см. Всі вищевказані розміри є змінними залежно від умов вирощування в сезоні. Опушення пагонів у цього сорту відсутнє.

Колючки:
На основних пагонах від основи звичайна кількість колючок, їх кількість на довжину пагону становить близько 20 шт. на 10 см довжини стебла. На бічних гілках від головних пагонів наявна звичайна кількість колючок, їх кількість на довжину стебла становить близько 15 шт. на 10 см довжини стебла. Колючки мають глибоко увігнуту форму, їх довжина близько 7 мм. Колір у молодому віці сіро-пурпуровий (група RHS 183B), а в зрілому віці сіро-помаранчевий (група RHS 175A).

Маленькі колючки:
На основних пагонах цього сорту є невелика кількість дрібних залозистих шипів, близько 10-12 колючок на 20 см довжини стебла, і є кілька дрібних колючок на бічних гілках від основних пагонів, близько 10 шт на 20 см довжини стебла. У молодому віці вони мають сіро-пурпуровий колір (група RHS 183B), а в зрілому віці сіро-помаранчевий (група RHS 175A).

Стійкість до хвороб:
Сорт троянди «The Mayflower» («Мейфлавер») має добру стійкість до більшості поширених збудників хвороб троянд, особливо в теплих та сухих кліматах. Водночас у тепліших кліматах можлива схильність до появи павутинного кліща.

Цей сорт досить морозостійкий, легко переживає зими в кліматичних умовах, подібних до USDA зони 5.

Названо на честь корабля, який перевіз перших англійських поселенців до Америки, щоб відзначити відкриття філій розсадників David Austin Roses Limited в Тайлері, Техас.

Англійські Кущові Троянди

Нагорода за здобутки (RHS/RNRS, Нагорода за здобутки Королвського садівничого товариства (RHS/RNRS), 2000;

Австралія - ​​Почесна грамота, Австралійські національні випробування троянд, 2004.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ
Сорт троянди «Austilly» / «The Mayflower» («Мейфлавер») був виведений шляхом перехресного запилення двох різних сортів троянд Девідом Остіном в Олбрайтоні, неподалік Вулвергемптона, Великобританія і походить наступним чином:

 Насіннєвий батьківський сорт (материнська рослина) – неназваний і непатентований сіянець троянди;

 Пилковий батьківський сорт (батьківський сорт) – Англійська кущова троянда «Ausman» / «The Countryman» («Кантрімен») від Девіда Остіна, 1987.

Зона стійкості USDA 5