Троянда The Endeavour (Індевор)

Великі, теплі лососево-рожеві квіти сорту 'The Endeavour' поєднують відтінки від абрикосового, жовто-золотого та коралового до ніжнішого рожевого в міру розпускання бутонів. Широкі квіти від чашоподібної до неформальної розеткоподібної форми, рясно зацвітають на сильному, добре розгалуженому кущі, а контрастні золотисті відтінки на звороті та в основі пелюсток надають їм індивідуальності, яка нечасто трапляється серед рожевих Англійських кущових троянд. Квіти випромінюють сильний, свіжий фруктовий аромат, а кущі вирізняються рясним цвітінням та здоровим кущистим характером, хоча інтенсивність аромату та стійкість до хвороб дещо залежить від клімату. Хоч він виведений в Англії, він краще підходить для теплого клімату.

ОПИС СОРТУ

«The Endeavour» («Індевор») - це складний сучасний гібрид, який поєднує в широкі, чашоподібні, розеткоподібні квіти із візуальним характером, властивий старовинним садовим трояндам, з повторним цвітінням, ширшою палітрою кольорів та садовим характером, притаманним сучасним гібридам. Його найсильніша характеристика - це колір: лососевий і коралово-рожевий накладаються на тепліші абрикосові та жовті відтінки, тоді як зворотний бік і базальна пляма в основі пелюсток додають золотистий відтінок та надає квітам помітної глибини. Такий теплий двоколірний ефект відрізняє «The Endeavour» («Індевор») від багатьох традиційних рожевих Англійських троянд.

Цінність сорту полягає в поєднанні винятково рясного цвітіння, теплого складного забарвлення, великих квітів та куща, достатньо масивного для ландшафтних посадок без перетворення на величезну витку троянду за звичайних умов вирощування. Сорт виявився дуже актуальним в кліматі Австралії та Нової Зеландії, де сучасні комерційні джерела продовжують вносити його до каталогів і де регіональні оцінки троянд зафіксували дуже хороше здоров'я рослин та садові показники для цього сорту.

ЦВІТІННЯ

«The Endeavour» («Індевор») цвіте повторно; за відповідних кліматичних умов троянда продукує послідовні хвилі квітів з кінця весни протягом літа та до осені. Це дуже рясно квітуча троянда з численними квітами, що розпускаються одночасно на гіллястій, здоровій рослині. Ритм цвітіння відповідає ритму сучасної повторно квітучої кущової троянди: за суттєвою першою хвилею настає відновлення та цвітіння з нових бічних пагонів після видалення зів'ялих квітів та дозрівання нового приросту. Перерви між хвилями залежать від температури, вологості та підживлення. В м'якому або теплому кліматі інтервали можуть бути достатньо короткими, щоб створювати враження майже безперервного цвітіння, тоді як в прохолодніших регіонах цвітіння виразніше розділене на хвилі. Видалення зів'ялих квітів має сенс, хіба що потрібні плоди (шипшина). Обрізка зів'ялих суцвіть до сильної бруньки и листка, спрямованого назовні, спонукає рослину перенаправляти енергію в сильні квіткові пагони та допомагає підтримувати округлу форму куща. Дорослим кущам йде на користь стабільний полив та належного живлення, оскільки поєднання великих квітів та швидкого повторного цвітіння створює значне навантаження на рослину протягом сезону.

Квітковий бутон:

Бутон широкоовальної форми з видовженою верхівкою в поздовжньому розрізі. Коли чашолистки розкриваються, бутон, що розвивається, демонструє яскравий лососево-рожевий колір із теплішим жовто-абрикосовим забарвленням, яке стає особливо помітним, зокрема ближче до основи та коли пелюстки починають розкриватися. Бутон скоріше масивний, ніж вузько загострений, що вже натякає на широку чашоподібну форму розкритої квітки.

Чашолистки мають ланцетоподібну форму, помірно-зеленого кольору, злегка вкриті пурпурово-червоним антоціаном ближче до країв, 3 з 5 чашолистків зазвичай мають невеличкі прирости. Поверхня чашолистків гладенька та злегка залозиста на верхній стороні та опушена на внутрішній стороні. Келихоподібне квітколоже середнього розміру, має помірно-зелений колір та гладеньку поверхню. Квітконіжка довга, жорстка та міцна, здатна добре утримувати важкі квіти, має помірно-зелений колір і гладеньку поверхню. Квіткові пагони здатні добре утримувати кілька бутонів і зазвичай утворюють квітки в невеликих суцвіттях, хоча значна вага повністю розкритих квітів може надавати квітучому погону витонченого вигляду.

Квіти:

Розкрита квітка сорту троянди «The Endeavour» («Індевор») є великою або дуже великою як для Англійської кущової троянди. Повністю розкриті квіти зазвичай досягають приблизно 9 - 12,5 см в діаметрі, при цьому квіти діаметром 10 - 12 см з’являються найчастіше. Квітка розкривається в масивну чашоподібну форму і розвивається далі в широку, дещо неформальну розетку, іноді з пухким «вічком-ґудзиком» в центрі. Замість того, аби створювати надзвичайно дисципліновану концентричними колами структуру з пелюсток, притаманну багатьом пізнішим Англійським кущовим трояндам, вона має м'якше розташування пелюсток, що сприяє її старовинному характеру. Квіти можуть здаватися злегка розеткоподібними та четвертинними коли повністю розкриваються, хоча така форма не завжди достатньо чітка та притаманна кожній квітці.

Колір її квітів надзвичайно динамічний. Квітка, що тільки розпускається, поєднує теплий лососево-рожевий з абрикосовими та жовтими відтінками; зовнішні або зворотні сторони та основа пелюсток демонструють виразно тепліше забарвлення. В міру розкриття квітки коралово-рожевий стає домінуючим. З віком інтенсивність забарвлення зазвичай світлішає до рожевого, іноді набуваючи прохолодніших або злегка бузкових напівтонів. Офіційний колір зафіксований за шкалою RHS як група 52D як основний колір внутрішніх пелюсток, група RHS 37C на зовнішньому боці пелюсток та невелика базальна пляма в основі пелюстки має помірно-жовтий колір. Квіти не залишаються в одному статичному відтінку: абрикосовий і жовтий розвиваються в коралово-рожевий, який зазвичай виглядає лососево-рожевим. Квітка може стати майже абрикосово-кораловою під час розпускання, насиченіше рожевою в повному розквіті та ніжнішою або іноді злегка бузково-рожевою із віком. Температура, інтенсивність сонця та вік квітки можуть суттєво змінювати баланс між її кольорами.

Квітки іноді утворюються поодиноко, але найчастіше вони з'являються невеликими китицями від 3 до 7 квіток разом на міцних квітучих стеблах. Їхній масштаб дає значний ефект, навіть коли одночасно розкриті лише кілька квіток; коли доросла рослина входить у фазу сильного цвітіння, поєднання великих квіток і рясного утворення бутонів може створювати особливо багатий ландшафтний ефект.

Пелюстки:

Квіти сорту троянди «The Endeavour» («Індевор») є дуже повними, мають щонайменше 49 - 50 пелюсток, хоча офіційні описи не враховують петалоїди. Окремі пелюстки мають оберненояйцеподібну форму, середню довжину та від помірно широкі або широкі. Краї пелюсток демонструють невеликий відгин, дуже незначне розсічення, в той час як хвилястість країв є дуже слабкою або просто слабкою.

Розташування пелюсток спочатку є чашоподібним, потім розгортається ширше в міру розкриття квітки. Внутрішні пелюстки утворюють розетку, не стаючи надзвичайно скупченими, що дозволяє квітці зберігати порівняно відкритий, природний характер. Краї можуть відгинатися назовні з віком, збільшуючи видимий діаметр.

Развиток кольору кожної пелюстки є важливим для формування загального ефекту квітки. Загальне лососево-рожеве або коралове забарвлення супроводжується помірно-жовтою базальною зоною, тоді як зворотний бік може виглядати ніжнішим, теплішим і під більшим впливом жовтого, ніж верхня сторона. Контраст найбільш очевидний, коли пелюстки відгинаються або розслабляються та демонструють зворот.

Пелюстки мають хорошу якість самоочищення, зазвичай вони чисто опадають після того, як квіти відцвітають. Вони тримаються на рослині близько 3-4 днів за нормальних погодних умов, але в екстремальну спеку схильні опадати швидше. Вони мають досить хорошу стійкість в теплих, сухих умовах, тоді як тривала вологість може збільшити вагу квітів та вплинути на їхній зовнішній вигляд. Як в багатьох великоквіткових Англійських кущових троянд, вигляд квітів найкращий там, де рослини отримують хорошу циркуляцію повітря навколо куща, а квіти можуть досить швидко висихати після дощу.

Аромат:

Аромат троянди «The Endeavour» («Індевор») сильний, свіжий і фруктовий, з багатим фруктовим парфумом, що має освіжаючу гостроту, і цей сорт колись входив до списку ароматних троянд компанії. Прояв аромату в троянд змінюється залежно від температури, вологості, віку квітки та часу доби, і «The Endeavour» («Індевор») виявився дуже мінливим в цьому плані.

Репродуктивні органи:

Основний колір тичинкових ниток зовнішніх тичинок рожевий. «The Endeavour» («Індевор») схильний зав'язувати середні за розміром, глечикоподібні в поздовжньому розрізі плоди (шипшину), якщо зів'ялі квіти залишити і не обрізати, однак вони не додають рослинам жодної декоративності.

РОСЛИНА

Сорт троянди «The Endeavour» («Індевор») класифікується як Кущова троянда і є частиною колекції Англійських кущових троянд Девіда Остіна. Рослини цієї троянди мають енергійний і сильний характер росту, згодом утворюють великі прямостоійні та гіллясті, злегка дугоподібні рослини. Дорослі та добре вкорінені рослини сорту «The Endeavour» («Індевор») досягають приблизно 125 - 175 см у висоту та 100 - 150 см в ширину в дорослого куща, який щорічно обрізають. В теплому кліматі ця троянда може значно перевищувати зазначені розміри і досягати приблизно 240 см, якщо її формувати як невисоку витку троянду. Таке розростання слід розглядати як притаманне певному клімату, а не як типову форму росту куща сорту. Якщо утворюються міцні пагони їх можна довільно прив'язати до низької огорожі або опори; в іншому випадку троянду краще вирощувати як солідний бордюрний кущ.

Обрізку слід проводити наприкінці зими або на початку весни, коли починається активний ріст. Видаляйте відмерлу, пошкоджену та перехрещену деревину, зберігайте збалансований каркас із сильних молодих пагонів та вкорочуйте решту пагонів настільки, щоб кущ залишався густим і продуктивним. В холодніших регіонах слід уникати сильної осінньої обрізки, оскільки збережена деревина створю єневеликий захист від холодів, а відмерлі пагони можна видалити навесні. Рослини, які формують як короткі виткі троянди, повинні проходити набагато легшу обрізку із збереженням довгих головних пагонів та обрізкою бічних квіткових пагонів, а не зменшенням всього куща.

Для цієї троянди краще підходить сонячна ділянка, щоб стимулювати найрясніше цвітіння, особливо у вологому кліматі, де важливе швидке висихання листя. Поживний, родючий, добре дренований ґрунт із багатим вмістом поживних речовин та регулярним поливом стимулює хороше повторне цвітіння. Весняне підживлення з наступним додатковим підживленням після першої значної хвилі цвітіння є вкрай доцільним. Мульчування кореневої зони регулює температуру ґрунту, зберігає вологу та зменшує кількість бур'янів і конкуренцію навколо рослини.

Листя:

На рослинах сорту троянди «The Endeavour» («Індевор») є звичайна кількість листя. Листя створює ефектне темне тло для сяючих квіток. Листя від помірно- до темно-зеленого забарвлення, відносно велике із низьким або помірним блиском. Молоді пагони демонструють червоне антоціанове забарвлення слабкої інтенсивності, однак зрілі листки не демонструють такого антоціанового забарвлення і з часом стають зеленими. За хороших умов догляду здорове листя створює щільний покрив із листя, який допомагає рослині виглядати доглянутою та здоровою.

Листові пластини:

Листки є непарно перистоскладними, із звичайними середніми за розміром листками в середній частині квіткових пагонів, та мають найчастіше п'ять листочків, із варіаціями від трьох до семи, включаючи кінцевий листочок. Кінцевий листочок має широко овальну форму з тупою основою та загостреною верхівкою. Хвилястість краю відсутня або дуже слабка; краї зазубрені, тип зубців великого розміру та одинарний. Жилкування листочків сітчасте, із глибоко втисненою центральною жилкою.

Деревина:

Кущ розвиває сильний прямостійний прикореневий і базальний приріст, потім достатньо розгалужується, щоб сформувати округлу та добре заповнену рослину. Молоді пагони мають помірно-зелений колір і гладеньку кору перед дозріванням до темно-зеленого забарвлення. Окремі пагони, особливо в теплішому кліматі, можуть значно видовжуватися та ставати більш дугоподібними або пониклими, що пояснює, чому деяким садівникам вдалося сформувати цю троянду як невелику витку. Найкраща садова форма рослини досягається шляхом стимулювання оновлення від основи з одночасним запобіганням надмірному загущенню центру куща. Помірна, а не радикальна щорічна обрізка зазвичай дозволяє троянді зберегти достатньо зрілого каркасу, щоб граційно демонструвати свої великі квіти.

Колючки:

На головних пагонах від основи, а також на бічних гілках від головних стебел «The Endeavour» («Індевор») є помірна кількість колючок. Колючки середнього розміру, злегка загнуті донизу за формою, і переважно пурпурового забарвлення.

Дрібні колючки:

За нормальних умов вирощування дрібні колючки не спостерігаються на головних пагонах та на бічних гілках від головних пагонів цієї троянди.

Стійкість до хвороб та стресу:

Троянда «The Endeavour» («Індевор») загалом вважається дуже здоровою, має чудовий енергію росту, здорове листя та гіллясту, не оголену знизу рослину. Однак існує протилежний досвід щодо чорної плямистості. Садівники у вологіших або вологих кліматичних умовах можуть зіткнутися зі значним ураженням чорною плямистістю, включаючи випадки, коли «The Endeavour» («Індевор») вражався помітно сильніше, ніж сусідні троянди. Це свідчить про те, що клімат і тривалість висихання листя мають велике значення. Тому сорт не слід описувати як повністю стійкий до чорної плямистості. У вологих садах доцільними є місце на повному сонці, достатній простір, хороша циркуляція повітря, уникнення непотрібного поливу зверху та санітарне прибирання інфікованого листя.

Стійкість до спеки є однією з його сильніших характеристик. Австралійські садівники послідовно описують його як добре пристосований до теплих умов, а його листя добре справляється із сухим кліматом. Великі квіти, тим не менш, можуть потребувати захисту від екстремальної спеки на дуже гарячих ділянках, щоб запобігти швидкому вигорянню та відцвітанню.

З точки зору зимостійкості, він рекомендований для вирощування в кліматичних умовах, аналогічних зонам USDA 6 - 9, і його виживання взимку є надійнішим за умови захисту, хорошого дренажу, мульчування або підгортання навколо кореневої шийки та захисту місця щеплення. В холодному помірному кліматі щеплені рослини можна висаджувати так, щоб місце щеплення було трохи нижче рівня ґрунту, де це рекомендує місцева практика вирощування троянд, що забезпечує додатковий захист від сильних морозів. В помірному морському кліматі більшою проблемою натомість цього може бути грибковий тиск від тривалої вологи.

Торгова назва «The Endeavour» («Індевор») вшановує HMS Endeavour («Корабель Його Величності Індевор»), дослідницьке судно Королівського флоту під командуванням лейтенанта Джеймса Кука під час його першої Тихоокеанської подорожі, здійсненої з 1768 по 1771 рік. Компанія Девіда Остіна пов'язує назву з «Індевором» Кука та плаванням, пов'язаним, зокрема, із Новою Зеландією та східним узбережжям Австралії. Тому ця назва стала особливо доречною для троянди, комерційний розвиток якої став тісно пов'язаним із Австралією.

«The Endeavour» («Індевор») отримав Сертифікат заслуг в 2007 році від Національного саду випробування троянд Австралії. Вона була представлена як Кущова троянда, виведена компанією Девід Остін Роузес, і експонувалася Siebler Publishing Services з Вікторії.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт «Ausdisco» / «The Endeavour» («Індевор») був виведений Девідом Остіном в Олбрігтоні, Англія. Він виник в результаті контрольованого запилення, проведеного в 1996 році між неназваним сіянцем - насіннєвим батьківським сортом та іншим неназваним сіянцем - батьківським пилковим сортом. Найкращий сіянець було відібрано в 1997 році. Згодом його розмножили на підщепі Laxа, а в 2001 році живці були відправлені до Австралії для подальшого розмноження та випробувань. В записі зазначено, що сорт залишався стабільним протягом восьми років спостережень, без виявлення відхилень від типу. І врешті сорт троянди «The Endeavour» («Індевор») був представлений на ринку в 2005 році.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

«Ausdisco» / «The Endeavour» («Індевор») належить до зрілої фази селекційної програми Девіда Остіна, коли концепція Англійської кущової троянди вийшла далеко за межі початкової мети простого відтворення форм квітів старовинних троянд на повторно квітучих рослинах. Пізніша селекція все частіше прагнула отримати сильні кущі, покращене повторне цвітіння, багатші кольорові поєднання, краще листя та адаптацію до різних міжнародних кліматичних умов. Тепле лососеве, абрикосове та жовте забарвлення квітів робить його частиною важливої лінійки троянд Остіна, в якій рожевий колір збагачений пігментацією жовтого. Такі сорти можуть помітно змінюватися залежно від температури та віку квітки, створюючи набагато складніший колір, ніж це зазвичай означає класифікація «рожева суміш».

ОПИС СОРТУ

Троянда «Ausdisco» / «The Endeavour» («Індевор») це сильна повторно квітуча Англійська кущова троянда з великими квітами старовинної форми, незвичайно теплим лососево-рожевим забарвленням і високою здатністю до повторного цвітіння протягом тривалого сезону, яка втілила наступну унікальну комбінацію характеристик:   великі, від широко чашоподібних до розеткоподібних лососево-рожеві квіти, збагачені абрикосовими, кораловими та жовто-золотистими тонами;

  виразний тепліший зворотний бік і помірно-жовте забарвлення основи пелюсток;

  рясне повторне цвітіння на потужному кущистому кущі;

  хороша адаптація до вирощування в теплому помірному та відносно сухому кліматі;

  загалом фруктовий аромат, інтенсивність якого відчутно змінюється залежно від клімату та умов вирощування.

Троянду «The Endeavour» («Індевор») можна розмножувати вегетативними живцями, а також окуліровкою або щепленням.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

Точна документація щодо материнської та батьківської рослин для «Ausdisco» / «The Endeavour» («Індевор») ніколи не розголошувалася публічно; тому офіційне порівняння по кожному із батьків не можливо здійснити.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Інша комерційно доступна Англійська кущова троянда «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») є найкориснішою для порівняння. Вона не просто схожа за зовнішнім виглядом, а і офіційно використовувалася для порівнянн для встановлення самобутності сорту «The Endeavour» («Індевор»), і залишається комерційно доступною. Обидві троянди займають майже одну й ту саму теплу частину колірного спектра Аанглійських кущових троянд. «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») утворює великі, кулеподібні коралово-рожеві квіти із золотистим забарвленням на звороті, тоді як «The Endeavour» («Індевор») показувати ширший перехід від абрикосового та жовтого через лососевий і коралово-рожевий. Останній сорт часто створює тепліше, мінливіше двоколірне враження, особливо під час розпускання.

Форма квітів двох троянд також відрізняється: «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») славиться кулеподібною та щільно впорядкованою формою, утворюючи більш кулясту, округлу квітку. «The Endeavour» («Індевор») більше форми широкої чаші та довільної розетки, пелюстки якої є дещо неформальнішими в зрілості. Також «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») є набагато повнішою та має більше пелюсток порівняно із сортом «The Endeavour» («Індевор»).

Стиль росту їхніх рослин відрізняється: «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») розвиває витончені, дугоподібні рослини, подібні за висотою та шириною. «The Endeavour» («Індевор») зазвичай вужчий, вищий і має міцніші пагони та структуру рослини. В теплому кліматі «The Endeavour» («Індевор») також може випускати неочікувано довші пагони і може бути підв’язаний до низької опори. Обидві можуть бути сильно запашними, але «Jubilee Celebration» («Ювілейне святкування») має надзвичайно чітко виражений фруктовий характер із нотами свіжого лимона та малини. «The Endeavour» («Індевор») загалом має загальніший фруктовий, свіжий аромат, іноді із гостринкою.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості