Троянда The Albrighton Rambler (Олбрайтон Рамблер)

Англійська Рамблерна троянда ‘The Albrighton Rambler’ відома незвичним поєднанням дрібних, дуже повних квітів, витонченого Рамблерного характеру куща та хорошого повторного цвітіння. Численні неглибоко чашоподібні квіти розпускаються ніжно-рожевими і вигорають до ніжно-білого кольору, зібрані у досить великі суцвіття, що елегантно звисають із гнучких пагонів. На відміну від величезних одноразово квітучих рамблерів, які традиційно використовуються для обвивання дерев і будівель, він залишається порівняно компактним, при цьому цвіте повторно з початку літа до осені. Квіти мають лише легкий мускусний аромат, але їхні витончено впорядковані пелюстки, дрібні вічка-гудзики в центрі та майже порцелянове забарвлення надають рослині особливої вишуканості.

ОПИС СОРТУ

«The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») займає цікаве місце посередині між традиційними Рамблерами та сучасними повторно квітучими виткими трояндами. Його важливість насамперед в тому, як сорт поєднує дві характеристики, які історично рідко зустрічалися разом серед Рамблерів. Класичні Рамблери зазвичай утворюють величезну кількість відносно дрібних квітів, але концентрують цвітіння в одній єдиній хвилі цвітіння рано всезоні. Сорт «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер»), навпаки, є повторно квітучим. Група Англійських Рамблерів Девіда Остіна була цілеспрямовано виведена шляхом схрещування Англійських витких троянд та Рамблерів аби отримані рослини зберігали довгий, гнучкий характер росту пагонів та цвітіння в суцвіттях, продукуючи нові квіти протягом всього літа. В цій групі «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є особливим, оскільки його невеликі квіти є дуже повними.

Квітка не є великою чи драматичною, її краса полягає натомість в масовості та повторюваності. Окрема квітка є мініатюрною, акуратною чашею або плескатою розеткою, проте сформований кущ продукує такі квіти в суцвіттях, так що десятки блідих квітів немов ширяють вздовж і під квітучими гілками. Листя є достатньо блискучим і щільним, аби створювати красиве темно-зелене тло, тоді як довгі пагони дозволяють квітам ниспадати назовні та донизу, замість того триматися суворо рівно. В результаті цвітіння куща помітно відрізняється від великоквіткових витких троянд.

Представлений розплідником Девід Остін Роузес в 2013 році, сорт залишається одним із відносно невеликої групи сучасних Рамблерів, виведених спеціально для поєднання романтичного ефекту цвітіння старовинних Рамблерів із повторюваністю, яка користується попитом в сучасних садах.

ЦВІТІННЯ

В той час коли традиційні Рамблери можуть утворювати одину захоплюючу, але порівняно не тривалу хвилю цвітіння, «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») цвіте послідовними хвилями протягом всього сезону від початку літа до пізньої осені. Перша хвиля зазвичай є найряснішою, оскільки сформований скелет куща одночасно утворює численні квіткові бічні гілки; пізніші хвилі є менш рівномірними, але здатні подовжувати декоративність куща протягом літа і до самої осені, якщо умови вирощування залишаються сприятливими.

Тепло, регулярний полив та живлення, зрілість рослини та видалення зів'ялих суцвіть впливають на інтервали між хвилями. В кліматичних регіонах із вираженою спекою влітку або із тривалим посушливим періодом, цвітіння може призупинятися та відновлюватися, коли умови стають сприятливішими. В прохолоднішому морському кліматі утворення квітів може здаватися більш безперервною. Сорт повторює цвітіння особливо добре як для Рамблера, а його квіти незвично добре переносять дощ, що є важливою характеристикою для дуже повних квітів світло-рожевого забарвлення..

Загальний ефект цвітіння є ніжним: ніжно-рожеві квіти, що тільки розпускаються, змішуються із старішими квітами, які вигорають білого, тому кожне суцвіття демонструє кілька схожих відтінків. Такий колірний перехід створює глибину, а численні дрібні квіти та витончено пониклі суцвіття є особливо ефективними коли розташовуються вище рівня очей, коли арка, пергола чи обеліск дозволяють суцвіттям довільно звисати донизу.

Квітковий бутон:

Бутон від невеликого до середнього розміру, яйцеподібної форми в поздовжньому розрізі. Бутон, що розвивається, безпосередньо перед початком розпускання пелюсток демонструє темніший рожевий колір, аніж повністю розкрита квітка, при цьому тепліший відтінок дедалі більше розмивається в міру розкриття зовнішніх пелюсток. В деяких кліматичних умовах, особливо за нижчих температур, бутони демонструють чітко виражені темніші рожеві або червонуваті відтінки на пелюстках, коли чашолистки починають розкриватися.

Чашолистки мають помірно-зелене забарвлення, ланцетоподібну форму, гладеньку та злегка залозисту поверхню на верхній стороні та вкриті сіруватими залозистими волосками на внутрішній стороні. Є 3 чашолистки із легкими приростами та 2 чашолистки без приростів із білуватими опушеними краями.

Квітконіжки є достатньо тонкими та гнучкими, аби суцвіття, які розвиваються, набували характерного пониклого положення, властивого розквітлим суцвіттям. Колір квітконіжки від помірно- до світло-зеленого із легким бронзово-червоним відтінком. Квітколоже невелике, має гладеньку поверхню та келихоподібну форму.

Розкриття бутонів відбувається поступово. Спочатку згорнутий яйцеподібний бутон розширюється в невелику чашу; в міру того як численні пелюстки розгоратються, квітка стає більш пласкою, зберігає акуратний округлий контур. Центр зазвичай не розкривається раптово з оголенням помітної маси тичинок. Натомість щільно розміщені внутрішні пелюстки формують дрібне вічко-ґудзик в центрі.

Квіти:

Квіти троянди «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») мають дрібний розмір, зазвичай близько 4 - 5 см в діаметрі, хоча окремі квіти можуть досягати приблизно 6 см за сприятливих умов вирощування. Квіти тим не менш є дуже повними, з приблизно 70 - 90 дрібними пелюстками в розкритому стані. Молоді квіти під час розпускання мають чашоподібну форму, а в повністю розкритому стані стають неглибоко-чашоподібними або пласкої розеткоподібної форми, тоді як зовнішній контур залишається округлим. Пелюстки впорядковані надзвичайно акуратно навколо компактного центру, формуючи охайне вічко-ґудзик. Хоча рослина цвіте із рясністтю та невимушеністю, очікуваною від рамблера, кожна окрема квітка має рівень форми, більш характерний для невеликих старовинних паркових троянд.

Забарвлення квітів спочатку ніжного, світло-рожевого забарвлення. Під час розпускання пелюстки стають дедалі блідішими, зрештою наближаючись до ніжно-білого або кремово-білого, особливо в теплому кліматі і на яскравих ділянках. В основі пелюстки зазвичай спостерігається невелика жовта пляма, що додає квіткам сяючого, променистого характеру.

Квіти зібрані в середні за розміром суцвіття, від 5 до 19 бутонів разом. Суцвіття часто звисають або поникають на пагонах, надаючи рослині м'якшої архітектури, ніж у прямостійних великоквіткових витких сортів. Оскільки квіти в суцвітті розпускаються в різний час, темніші рожеві бутони, ніжно-рожеві чашечки та майже білі старіші квіти можуть бути помітними в суцвітті одночасно.

Пелюстки:

Пелюстки від дрібного до середнього розміру і достатньо численні, щоб сформувати досить щільну, повну квітку. Їхня форма обернено серцеподібна, із слабким відгином країв, помірною хвилястістю та незначним вирізом або його відсутністю. Краї загалом гладенькі або лише злегка хвилясті, а не глибоко посічені, що сприяє акуратному мініатюрному чашоподібному ефекту квітів. Їхня текстура є достатньо міцною, щоб квіти добре зберігали форму, незважаючи на дрібний розмір, але загалом є м'якою та тоненькою. Водночас пелюстки мають хорошу стійкість до дощу, що є корисною характеристикою, оскільки дуже повні квіти в іншому разі можуть намокати або загнивати в бутонах під час тривалої вологи. Зовнішні та старіші пелюстки втрачають рожевий колір швидше, ніж захищені внутрішні пелюстки з віком квітки, тому зрілі квітки можуть ставати майже білими, тоді як сусідні, щойно розкриті квіти залишаються чітко рожевими.

Аромат:

Аромат троянди «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є легким, з Мускусним характером. Втім, сорт не слід обирати, коли сильний парфум є головною метою при виборі Рамблера. Запах найлегше помітити, коли кілька квітів розкриті разом на близькій відстані одна від одної, а умови сприяють випаровуванню ароматичних сполук.

Репродуктивні органи:

Дуже повні квітки приховують більшу частину тичинок та маточок протягом ранніх і середніх стадій цвітіння. Маленьке жовтувате центральне вічко може ставати помітнішим, коли пелюстки повністтю розгортаються. Іноді ближче до осені можуть формуватися середні за розміром глечикоподібні плоди (шипшина).

РОСЛИНА

Троянда «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») в садівничому відношенні належить до класу Рамблерів, а в комерційному до Англійських Рамблерних троянд Девіда Остіна. Це сучасний гібрид роду Rosa, а не ботанічний вид чи старовинна садова троянда. Його головні пагони є достатньо довгими, щоб потребувати опори, проте розміри дорослих рослин є помірними за стандартами Рамблерів. Зрілі та добре вкорінені рослини цього сорту досягають висоти близько 250 - 425 см та близько 120 - 150 см в ширину, що робить його низьким або середнього розміру Рамблером.

Характер росту є сильним, дугоподібним і гнучким, тому троянда добре підходить для оздоблення великих арок, пергол, обелісків, стовпів і парканних систем, де головні пагони можна підв'язувати, а не дозволяти їм розвиватися у вигляді довільно ростучого куща. Стіна також може бути використана як опора за умови, що дріт або інша опора утримують рослину на відстані від муру, щоб повітря циркулювало навколо листя.

Потенціал цвітіння суттєво покращується, коли довгі пагони спрямовують вбік від вертикалі. Підв'язування головних пагонів по діагоналі або горизонтально стимулює розвиток численних бічних гілок та розподіляє квіти по більшій поверхні замість того, щоб давати рослині цвісти переважно у верхній частині. На обеліску або стовпі молоді гнучкі пагони можна обережно обмотувати навколо опори широкою спіраллю. Для цієї троянди щорічну обрізку слід проводити наприкінці зими або на початку весни, із збереженням і формуванням квіткових пагонів, видаленням відмерлого чи слабкого приросту та вкороченням квітучих бічних пагонів приблизно на половину. Старіші, старіючі скелетні пагони можна поступово видаляти біля основи в міру дорослішання рослини.

Він проявляє себе найкраще в родючому, багатому на поживні речовини та вологоємному ґрунті із хорошим дренажем. Місце на повному сонці забезпечує найрясніше цвітіння, хоча сорт може переносити напівтінь і є більш адаптивним в цьому відношенні, ніж багато сучасних витких сортів. Мульчування компостом або добре перепрілою органікою наприкінці зими або на початку весни допомагає зберігати вологу та регулювати температуру коренів, тоді як внесення збалансованого добрива для троянд навесні та знову на початку літа стимулює повторне цвітіння.

В холоднішому кліматі краще її висаджувати там, де основа захищена від суворих висушуючих вітрів, особливо протягом перших зим. В спекотному кліматі хороший полив і захист від найпекучішого післяобіднього сонця можуть продовжити життя окремих квітів та призупинити швидке вигорання.

Листя:

Листя є листопадним і становить значну частину декоративності рослини. Кількість листя досить велике як для Рамблера, блискуче, має помірно-зелений колір. Молоді пагони та листки можуть проявляти антоціанову пігментацію, створюючи червонуватий або бронзовий відтінок до того, як листя дозріє до зеленого. Помірно блискуча поверхня створює чисте тло квітам та може робити листя візуально темнішим при огляді під світлими суцвіттями.

Листові пластини:

Листки є пірчасто-складними, що типово для садових троянд. Звичайні листки посередині пагонів зазвичай мають 7 листочків, із варіаціями від 5 до 9 листочків, включаючи кінцевий листочок. Кінцевий листочок має яйцеподібну або еліптичну форму, із округлою основою та загостреною чи загострено-витягнутою верхівкою. Хвилястість краю від слабкої до помірної. Бічні листочки менші за кінцевий та розташовані вздовж рахісу за звичайною непарно перистою структурою троянд. Жилкування сутчасте і чітко виражене, але не особливо помітне на верхній стороні. Краї листочків зазубрені, тип зубців невеликий та одинарний.

Деревина:

Пагони сорту «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є порівняно тонкими, довгими та гнучкими, розвиваючи достатню міцність із віком для створення постійного скелета, але залишаючись набагато легшими у формуванні, порівняно із масивними пагонами дуже сильнорослих історичних Рамблерів. Характер росту є сильним після вкорінення. Молоді прикореневі та скелетні пагони слід зберігати там, де вони можуть замінити старішу деревину. Їхня гнучкість робить формування найлегшим до того, як вони затвердіють, оскільки запущені зрілі пагони стає дедалі важче спрямовувати без розтріскування. Квіткові бічні пагони розвиваються вздовж сформованих головних пагонів.

Колючки:

На головних пагонах від основи та на бічних гілках від головних пагонів троянди «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») дуже мало або майже немає колючок. Колючки середнього розміру, мають злегка гачкоподібну, загнуту донизу форму та червонуватий колір в молодому віці, після чого дозрівають до сірого кольору. В садовому плані вона вважається досить зручною як для Рамблера. Рукавички все ж доцільно вдягати під час формування старих пагонів, зокрема тому, що довгі гнучкі пагони можуть пружинити назад при звільненні від підв'язок. Порівняно скромне озброєння є дуже корисною при формуванні на арках і перголах.

Дрібні колючки:

Дрібні колючки не спостерігаються ні на головних пагонах від основи, ні на бічних гілках від головних пагонів цього сорту троянди.

Стійкість до хвороб та стресу:

Сорт «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є винятково здоровим, вимагає порівняно мало уваги, а його квіти не зазнають помітного впливу дощу. Він майже не проявляє ознак чорної плямистості, борошнистої роси, іржі чи сірої гнилі (ботритису) в багатьох кліматичних умовах. Таку репутацію, однак, не слід перетворювати на заяви про абсолютний імунітет. В кліматі, дуже сприятливому для Diplocarpon rosae, чорна плямистість все ж може розвиватися, особливо там, де листя тривалий час залишається вологим або кущ є загущеним. Борошниста роса менш ймовірна загроза, коли корені залишаються рівномірно вологими, а пагони отримують хорошу циркуляцію повітря. Для захисту від хвороб варто формувати пагони подалі від суцільних поверхонь, проріджувати загущену деревину, видаляти інфіковане опале листя та уникати постійного намокання листя і куща зверху.

Морозостійкість є порівняно хорошою. Сорт має призначений RHS рейтинг H6, що відповідає стійкості до приблизно мінімальних зимових температур від −20 до −15 °C (від −4 до 5 °F), в той самий час сорт рекомендований для клімату, аналогічного зонам USDA 5 - 11. В суворі континентальні зими зони 5 певне відмирання пагонів є можливим навіть при збереженні кореневої системи, особливо на відкритих конструкціях. Захист кореневої шийки та місця щеплення ґрунтом, компостом або іншим утеплювальним матеріалом є доцільним в прохолодніших регіонах. Жаростійкість є достатньою як для Аанглійської троянди, але під пекучим сонцем квіти схильні швидко відцвітати. Вкорінена рослина може витримувати тимчасову посуху, але повторне цвітіння вимагає стабільного поливу.

Назва вшановує «Striders, Steppers, and Strollers» - місцеву спільноту любителів оздоровчої ходьби із села Олбрайтон в графстві Шропшир в Англії, де Девід Остін Роузес має свій розплідник і селекційне господарство. Така географічна асоціація явно наведена у поточних каталогах Девіда Остіна і пов'язує сорт безпосередньо з батьківщиною селекційної програми.

Троянда «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») станом на цей час не отримала жодної помітної нагороди на випробуваннях троянд, позначення ADR, RHS Award of Garden Merit, нагороди All-America Rose Selections, медалі Australian National Rose Trial чи аналогічного сертифікату участі в міжнародних змаганнях.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «Ausmobile» / «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є результатом контрольованого гібридизаційного схрещування, проведеного Девідом Остіном шляхом перехресного запилення двох неназваних сіянців троянд. Отримана рослина була вегетативно розмножена в липні 2006 року шляхом відбору восьми бруньок і щеплення (T-подібного окулірування) на підщепу Rosa ‘Laxa’ у відкритому ґрунті та комерційно представлена в Сполученому Королівстві в травні 2013 року.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

Англійські Рамблери розроблялися як гнучкі архітектурні троянди, що утворюють численні відносно дрібні квіти і, що вкрай важливо, повторюють цвітіння протягом літа. До «Ausmobile» / «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») Девід Остін вже представив повторно квітучі Рамблери, і вихід «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») в 2013 році додав інший тип квітки: світло-рожеві дуже повні квіти, що вигорають до ніжно-білого. Таким чином, сорт представляє важливе вдосконалення концепції Рамблера в поєднанні керованого розміру рослини, гнучких пагонів, повторного цвітіння та дуже повних мініатюрних квітів. Він може надати домашній арці чи перголі розкішного, каскадного характеру, властивого старовинним Рамблерам, при цьому не потребує величезних конструкцій, зазвичай необхідних для них.

ОПИС СОРТУ

«Ausmobile» / «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») це компактний сучасний Англійський рамблер, чия особлива сила полягає в поєднанні витонченої структури старовинної виткої троянди із повторно квітучою поведінкою сучасного садового сорту. Цей сорт троянди втілив наступну унікальну комбінацію характеристик:

  дрібні, дуже повні, акуратні чашоподібні ніжно-рожеві квіти, що вигорають до ніжно-білого;

  великі, витончені суцвіття в поєднанні з надійним повторним цвітінням з літа до осені;

  гнучкий характер Рамблера порівняно керованих розмірів;

  легкий мускусний аромат і хороша стійкість до дощу в поєднанні із загалом здоровим листям;

  характерна мініатюрна форма квітки з «вічком-ґудзиком», нетипова серед Рамблерів.

Методи розмноження, придатні для сорту «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер»), включають розмноження зеленими живцями, здерев'янілими живцями, щеплення щитком або T-подібним окуліруванням; його оригінальне комерційне впровадження спеціально використовувала T-подібне щеплення на Rosa ‘Laxa’.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

Точна документація щодо насіннєвої та пилкової батьківських рослин для цього сорту офіційно не опублікована, тому формальне порівняння із кожною з батьківських форм не можливе.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Серед доступних у продажу сучасних троянд «The Lady of the Lake» («Володарка Озера») є, ймовірно, найкращою для порівняння. Обидві є Англійськими Рамблерними трояндами Девіда Остіна, обидві цвітуть повторно, обидві мають невеликі світло-рожеві квіти у суцвіттях, обидві формують довгі гнучкі пагони, придатні для арок та пергол, і обидві ростуть приблизно до 375 - 425 см за сприятливих умов.

За квітами чітко видно різницю. «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») має дрібні, дуже повні, чашоподібні квіти із численними щільно розташованими пелюстками та маленьким вічком-ґудзиком. «The Lady of the Lake» («Володарка Озера») має більші квіти приблизно 5 см, але вони є напів подвійними та набагато відкритішими, оголюють помітний пучок золотистих тичинок в центрі. Остання як наслідок, має легший, більш натуралістичний і доступніший для запилювачів вигляд, тоді як «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») справляє чітке враження мініатюрної старовинної троянди або помпонного типу.

Їхні аромати також відрізняються. «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») має легкий мускусний аромат і може здаватися лише злегка запашним, якщо не розглядати його зблизька. «The Lady of the Lake» («Володарка Озера») має свіжіший, помітніший фруктово-цитрусовий аромат і є кращим вибором коли запах є важливою частиною запланованого враження від троянди.

Забарвлення значною мірою подібне, оскільки обидва належать до світло-рожевої гами. «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер»), однак, схильний сильно вигорати до ніжно-білого, особливо в старих квітах, тоді як відкрита структура та золотисті тичинки «The Lady of the Lake» («Володарка Озера») зберігають більш помітний контраст у кожній квітці.

Їхнє садове використання є взаємодоповнюючим, а не взаємозамінним. «The Albrighton Rambler» («Олбрайтон Рамблер») є хорощим там, де бажано ефект маси вишуканих, дуже повних квітів, що каскадом спадають на романтичну архітектурну конструкцію. «The Lady of the Lake» («Володарка Озера») є кращою там, де потрібні легша квітка, сильніший аромат і відкриті тичинки. Обидва мають незвичну перевагу росту за типом Рамблера в поєднанні із повторним цвітінням.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості