Троянда Therese Bugnet (Тереза Буньє)

З красою дамаської троянди “Thérése Bugnet” має великі махрові квіти, старомодними, гофрованими пелюстками бузково-рожевого кольору з пряним ароматом, який може варіюватися від м’якого до дуже сильного. Цвіте на гилках, які майже не мають колючок. Хоча «Therese Bugnet» не є типовою для Ругоз через її темніші листя та більш вертикальну форму, це справді надзвичайно витривала троянда.

Зацвітає навесні дуже рано одна з перших. З елегантних загострених темно-рожевих бутонів, які зібрані в китиці по 3-5 шт розкриваються в букети великих (8-10 см) гофрованих середньомахрових (30-40 пелюсток) квітів яскравого бузково-рожевого кольору з білими полями (які з часом вигорають до ніжно-рожевого) з пухким центром і жовтою серединкою, пелюстки стислі та відігнуті. Після тривалого першого цвітіння слідує помірне друге цвітіння майже до кінця вегетаційного періоду. Високорослий кущ (150-200 см висоти, 120-180 см ширини) прямостійний, вертикально рослий з фонтановидною кроною. Пагони довгі, дугоподібні, червонуваті з рідкими невеликими м'якими шипами. Винятковим для ругози є те, що її гілки майже без колючок. Має гарне ланцетне по 3-9 листочків від сіро-зеленого до бронзового листя навесні, темно-жовте восени, стебла стають яскраво-червоними взимку. Переходить на власні корені і може давати поросль. Походження цієї троянди складне і включає дві форми R. Rugosa і acicularis . Ця канадська троянда дуже здорова, легка і надзвичайно витривала. Застосовують як солітер або групових посадках в розаріях, клумбах, великих альпійських гірках, кам’янистих садах та міксбордерах. Добре виглядає з хвойними рослинами та лавандою. Чудово підходить для створення неформованих, захисних живоплотів. Його червонуваті стебла є гарним зимовим акцентом. Можна використовувати для зрізання квітів.

Висока зимостійкість USDA зона 3a-9b (до -40°C).

Надзвичайно витривалий і стійкий до хвороб кущ. Тіньовитривалий. Не любить сильну обрізку. Під час цвітіння прибираємо відцвілі суцвіття, щоб стимулювати зростання нових бутонів.

Оптимальні умови вирощування: Краще висаджувати на сонячному, захищеному від вітру місці. Ґрунт родючий, суглинистий, з нейтральною або слабокислою реакцією. Вимагає додаткових поживних речовин, протягом сезону. Сучасні сорти в основному стійкі до хвороб і шкідників, але для профілактики рекомендується регулярно (раз в 2-3 тижні) обробляти препаратами. Потрібно уникати верхнього поливу, оскільки це може призвести до ураження рослини грибковими хворобами. Може зимувати без укриття.

Троянда "Тереза Буньє" має яскраво-рожеві квітки, їх пелюстки укладені у витонченому безладді. Пелюстки квітів жаті, наче з креп-паперу, трохи розпатлані. Квіти мають старовинну форму, з'являються у великій кількості, по одному або кистях до 5 шт. Кущ має дуже гарну форму, практично не має шипів, що незвичайно для гібриду ругози. Ця паркова троянда цвіте до перших морозів, особливо якщо обривати квіти, що відцвіли. Троянда має гарне листя, бронзове навесні і темно-жовте восени. Також її прикрашають червоні пагони. Вони особливо гарні взимку, коли сонце світить крізь них. Сорт дуже стійкий, легкий у вирощуванні та дуже морозостійкий. Але, як і багато хороших сортів, чудово почувається і в спекотному кліматі. Троянда Тереза Буньє (“Therese Bugnet”) – чудова троянда, не тільки через свою виняткову зимостійкість, але і завдяки великим, дуже запашним квіткам, які з'являються у великій кількості з раннього літа і до осені. Коли великий, фонтаноподібний кущ зацвітає вперше, під квітками мало видно листя. Пізніші хвилі цвітіння менш вражають, але все літо на кущі є квіти.

Якщо будь-який вид троянд коли-небудь заслуговував ярлика «легкий», то це, звичайно, гібриди троянди ругоза. Предком цього класу є середньоазіатський вид Rosa rugosa. Це троянди, які витримують канадські зими і температури до -45°C. Найкращі гібриди ругози успадкували не лише витривалість і здоров'я свого дикого предка, але й його гарне, щільне, бронзове листя.

Жорж Бюньє (1879-1981) – один із найбільших французьких письменників Західної Канади. Протягом життя, яке тривало 101 рік, він опублікував чотири романи на додаток до оповідань, есе та віршів. Буньє, який народився у Франції, емігрував до Канади в 1904 році. Інтерес до ботаніки спонукав його експериментувати з рослинами, які процвітали б у кліматі північної Альберти. Щоб отримати знамениту троянду Thérèse Bugnet, названу на честь його сестри, Буньє зібрав пилок з різних рослин троянд в Університеті Альберти та змішав їх у схрещуванні з іншою своєю ругозою Pelouses (Жоржем Буньє, Канада, 1938 р.)(суміш включала пилок «Betty Bland», «Hansa», R. hugonis та інших,він назвав цю суміш «Університетом»).

Бюньє став досвідченим садівником і зробив внесок у розвиток видів рослин в Альберті. На його честь уряд провінції назвав лісовий заповідник Історичним місцем плантації Буньє.

Диплоїдний

“Pelouses” × “University” (Буньє зібрав пилок з різних рослин троянд в Університеті Альберти та змішав їх у схрещуванні, що дало «Терезу Буньє». Суміш включала пилок «Betty Bland», «Hansa», R. hugonis та інших. Він назвав цю суміш «Університетом»)

Якщо перерахувати різних батьків «Терези Буньє» без використання прізвиськ, які Бюньє дав своїм проміжним гібридам, походження виглядає так: [Р. rugosa flore pleno X {( R. kamtchatica X R. macounii ) X R. amblyotis }] X змішаний пилок. Пилок у суміші включав «Betty Bland», «Hansa», R. hugonis та інші, тому ми справді не знайте батьківську пилку 'Thérèse Bugnet'. Можливо, це був «Betty Bland» (довго вважалося, що це батько пилку, а «Thérèse Bugnet» має деякі характеристики, схожі на blanda ), але це міг бути один з інших, оскільки R. macounii іноді демонструє ці характеристики (має червоні гилки відносно безколючкові).

Інформація відсутня