Троянда Sophy's Rose (Софі’з Роуз)

Квітки малиново-рожеві, розеткоподібні; пелюстки маленькі в центрі і поступово збільшуються в розмірі, поки зовнішні пелюстки не стануть досить великими, що створює ефект широких, досить плоских квітів. Утворює прямостоячий гіллястий та компактний кущ.

КВІТКА

Спостереження, зроблені за зразками, вирощеними в саду в Олбрайтоні, Вулверхемптон, Англія, липень 1996 року.

Цвітіння: повторне, періодичне.

Квітковий бутон: Приблизно 2,5 см (1 дюйм) завдовжки, коли пелюстки починають розкриватися. Форма бутона коротка, загострено яйцеподібна. Коли чашолистки починають розкриватися, колір бруньки червоно-рожевий (група 53D). Коли наполовину розкритий - верхні сторони пелюсток помірно-фіолетово-червоні (група 66A) та середньо-фіолетово-червоні (група 61C), а нижні сторони пелюсток темно-блакитно-рожеві (група 63B).

Чашолистки світло-зелені (група 144Б). Текстура поверхні на верхній стороні волосиста; знизу злегка колюча і воскова. Є три чашолистки з нормальними приростами і два чашолистки без приростів з опушеними краями. Наявна помірно-коричнево-фіолетова смуга (група 181A) розташована в центрі чашолистка.

Квітколоже світло-зелене (група 144B), воронкоподібне, середнє, довжиною 7,1–9,5 мм (приблизно 2/8–3/8 дюйма) та шириною 7,1–9,5 мм (2/8–3/8 дюйма); поверхня гладка, злегка опушена.

Квітконіжка середня, в середньому близько 25 мм – 139,7 мм (від 1 до 11/2 дюйма); поверхня гладка, колюча. Колір помірно-коричнево-фіолетовий (група 182A) та світло-зелений (група 144B). Міцність - прямостоячий.

Квітка: Квіти від великих до середніх. Середній відкритий розмір квітки становить 4-10 см (31/2 до 4 дюймів). Ростуть поодиноко або по кілька разом у пірамідальних суцвіттях по дві-три квітки. Стебла мають звичайну міцність, їх середня довжина становить приблизно 20-60 см (від 8 до 24 дюймів).

Коли квітка вперше розкривається, вона має чашоподібну форму, а зовнішні пелюстки відкручуються назад, по мірі старіння квітки, що призводить до ефекту широких, досить плоских, розеткоподібної форми квітів. Кількість пелюсток за звичайних умов: 82.

Верхні сторони пелюсток помірно-фіолетово-червоні (група 57A) чи трохи темніші (група 57C). Зворотний бік пелюсток темно-блакитно-рожевий (група 64С) і помірно-блакитно-рожевий (група 67С). Основа кожної пелюстки помірно-жовта (група 3C). Основний колір на верхніх сторонах - помірно-фіолетово-червоний (група 57A). Квіти не мають строкатості. Загальна тональність наприкінці першої доби: помірно-фіолетово-червона (група 57А), наприкінці третьої доби: така ж.

Квітки мають помірний легкий чайний аромат.

Пелюстки мають шкірясту текстуру і овальну форму. На зовнішніх пелюстках кінчики злегка загнуті назад. Центральні пелюстки дещо загострені. Пелюстки розташовані неправильно; пелюстки нечисленні і маленькі в центрі. Коли пелюстки висихають, вони залишаються на квітці.

На рослині цвітіння зберігається близько 5 днів, в зрізі – не перевірялось.

Репродуктивні частини. Пильовики середнього розміру, багаточислені, середньо-жовті (8А група), частково загнуті в чашечку. Тичинкові нитки помірно-жовті (група 10А); пилок темно-жовтий (група 15А); стовбчик світло-зелений (група 149D). Примочка помірного жовто-оранжевого кольору (група 23Б).

Утворює компактний гіллястий кущ, має сильнорослий тип росту. Зріла рослина 110 см у висоту і 110 см в ширину (3,5 на 3,5 дюйма).

Листя. Кількість листочків на звичайних середньо-стовбурних листках: п'ять-сім; вони середні 12,7 см – 17,8 см в довжину (5-7 дюймів) і 10 см – 15,2 см в ширину (4”-6”); кількість в нормальна. Нове листя має світло-зелений колір (група 144A) на верхній стороні та помірно-коричневий колір (група 146C) на нижній стороні. Старе листя темно-зелене (група 137A) зверху і темно-коричневе (група 146B) знизу.

Листочки овальної форми, з верхнього боку шкірясті, напівглянцеві, з зубчастими краями, зубчастість дрібна, поодинока.

Черешок рахісу світло-зелений (група 144Б), нижня сторона гладка з колючками. Прилистки середні, довжиною близько 1,9 см (3/4 дюйма).

Стійкість до хвороб хороша, сорт стійкий до мілдью, чорної плямистості та іржі за нормальних умов вирощування в Олбрайтоні, Вулверхемптон, Англія.

Деревина: Нова деревина має темно-коричнево-фіолетовий колір (група 183B), кора гладка. Стара деревина має світло-зелений (група 144В) і середньо-зелений (група 143В) колір, від середини стебла догори середньо-коричневий фіолетовий (група 184В), кора гладка.

Колючки: На головних пагонах від основи і на бічних від основних пагонів є нормальна кількість колючок. Вони розташовуються в основному трохи нижче місця, де листок з’єднується зі стеблом. Колючки середні або короткі, загнуті вниз. Їх колір у молодому віці темно-фіолетово-червоний (група 185A) і світло-зелений (група 144B) на кінчику; коли вони дозрівають, колір стає світло-коричневим (група 165B).

Дрібні колючки: Кількість - на головних стеблах мало і багато на бічних; мають помірно-коричневий колір (група 165А).

Названий на честь Софі, дочки Венді Фішер, яка заснувала Інститут дислексії в 1972 році.

Англійські Кущові Троянди

Даний сорт відноситься до класу Rosa hybrida, який був отриманий Девідом Остіном шляхом схрещування сорту «Prospero» ("Просперо") з безіменним саджанцем.

Походження:
Батьківський насіннєвий сорт – «Auspero»/ «Prospero» ("Просперо").
Батьківський пилковий пилку сорт - безіменний саджанець невідомого походження.