Троянда Rotkäppchen (Червона шапочка)

Казкова троянда флорибунда з красивими, довільно розташованими ностальгічними квітками темно-червоного кольору, зібраними в невеликі суцвіття. Її квіти, хоч і мають тонку і шовковисту текстуру, проте демонструють відмінну стійкість до несприятливих погодних умов. Більше того, коли квіти відцвітають, вони повністю відпадають від рослини, тому немає потреби у обрізці відцвіту. Утворює дуже компактний, кущистий, злегка розлогий кущ з привабливим помірно-зеленим, глянцевим листям. Цвіте хвилями протягом всього сезону.

ОПИС НОВОГО СОРТУ
Нижче наведено опис «KORcasima», на підставі спостережень у серпні 2008 року в розпліднику в окрузі Джексон, штат Орегон, за рослинами трирічного віку. Посилання на кольори зроблені за допомогою таблиці кольорів Королівського садівничого товариства (Лондон, Англія), 2015, за винятком випадків, коли використовуються загальні терміни кольору.

КВІТКА
У цього сорту відмінне багаторазове цвітіння хвилями протягом усього сезону, починаючи з кінця весни або початку літа і до самих заморозків. Сорт, що самоочищається, майже не потрібна обрізка відцвіту, хіба що лише зрідка.

Квітковий бутон:
Бутони середнього розміру, перед розкриттям мають довжину близько 20 мм від основи квітколожа до кінця бутона та 18 мм у діаметрі в найширшому місці. Форма бутона коротка, куляста.

Коли чашолистки вперше розгортаються, колір бутона стає темно-фіолетово-червоним (група 53A). Коли на четверть відкриті, верхня поверхня пелюсток і нижня поверхня пелюсток темно-фіолетово-червоні (група 53A).

Чашолистки середнього розміру, середня довжина близько 18 мм і ширина близько 7 мм. Форма чашолистків зазвичай шилоподібна, верхівка чашолистка переважно з хвилястим волосками. На трьох із п’яти чашолистків є слабкі листяні придатки, а загальна кількість чашолистків становить 5. Їх основа плоска в місці зрощення з квітколожем. Краї чашолистків з невеликою кількістю голчастих залоз на зовнішній поверхні. Текстура їх поверхні з внутрішньої сторони покрита тонкими білими волосками; зовнішня поверхня гладка. Колір верхньої поверхні помірно-зелений (група 144А) та світло-зелений (група 144Б); нижня поверхня помірно-зелена (група 144А).

Квітколоже має гладку поверхню, грушоподібну форму, довжину близько 6 мм, ширину близько 6 мм. Його колір світло-зелений (група 145А).

На поверхні квітконіжки є ніжкові залози; їх довжина в середньому 25-28 мм, діаметр близько 1,0-1,5 мм, вона досить міцна. Має світло-зелене щабарвлення (група 145А).

Квіткові бруньки розташовані разом у невеликих суцвіттях, по 3–9 бруньок на квітконосі.

Також присутній темно-коричнево-фіолетовий (група 178A) антоціан.

Квітка:
Квітка середнього або великого розміру, у відкритій формі середній діаметр квітки становить 6,5-7,5 см, а середня висота квітки становить близько 3,5 см.

Повністю розкриті квіти мають розеткоподібну форму, розділену на четверть. При розкритті верхня частина квітки при погляді збоку має приплюснуту опуклу форму; при розкритті нижня частина квітки при спостереженні збоку має увігнуту форму. Розкрита квітка, якщо дивитися збоку, з верхньої частини має приплюснуту опуклу форму, а нижня – увігнуту.

Після розпуску бутону пелюстки мають темно-червоний колір (група 53B) на верхній стороні, а внутрішня сторона темно-фіолетово-червона (група 53A). Внутрішні пелюстки темно-червоні (група 53B) зовні, а внутрішня сторона пелюсток темно-фіолетово-червона (група 53A).

Після розпуску бутону на зовнішніх пелюстках плями при основі пелюстки світло-жовто-зелені (група 1C) на зовнішній і внутрішній сторонах. Базальна пляма внутрішніх пелюсток світло-жовта (група 1D) на зовнішній і внутрішній стороні.

Після розкриття квітки зовнішні пелюстки мають темно-червоний колір (група 53B) на зовнішній стороні та темно-фіолетово-червоний колір (група 46A) на внутрішній стороні. Внутрішні пелюстки на зовнішній стороні також темно-червоні (група 53B), а внутрішня сторона трохи темніше фіолетово-червоного кольору (група 53A).

Після розкриття квітки прикореневі плями пелюсток зберігають світло-жовто-зелений колір (група 1C) на зовнішній і внутрішній сторонах зовнішніх пелюсток. Базальна пляма внутрішніх пелюсток також залишається світло-жовтого кольору (група 1D) на зовнішній і внутрішній сторонах. На квітках не спостерігається строкатості.

Загальна тональність розкритої квітки темно-фіолетово-червона (група 53А); і в міру старіння квітки на кінець 6-го дня не спостерігається змін загального забарвлення. Після цього загальна тональність змінюється на темно-фіолетово-червоний (група 60А).

Квіти довго тримаються на рослині - приблизно 6-7 днів за нормальних умов вирощування. В зрізі – не перевірялось. Відцвівші пелюстки чисто опадають з рослини.

Пелюстки:
За нормальних умов на квітці приблизно 70-80 пелюсток. Вони тонкі, мають цілі та рівні краї; форма оберненояйцеподібна; форма верхівки округла, основа гостра. Пелюстки злегка відгинаються.

Пелюстки середнього розміру; середня довжина становить близько 25 мм, а ширина — близько 20 мм. Зазвичай вони розташовані в регулярній формі з накладанням країв.

Петалоїди присутні на квітці, середня їх кількість становить приблизно 2–5 на квітку. Вони мають гладку текстуру і краї. Форма витягнута. Форма верхівки округла, основи загострена. Середня довжина петалоїдів 4-5 мм, ширина близько 3-4 мм. Колір внутрішньої сторони темно-червоний (Група 53А. Колір зовнішньої сторони темно-фіолетово-червоний (Група 53А).

Аромат:
Аромат середній і солодкий.

Репродуктивні органи:
Приблизна кількість маточок становить близько 35-40 на квітку.

Рильця розташовані вище за розташування пиляків і мають світло-жовто-коричневий колір (група 162D).

Стовбчик має довжину близько 6 мм і помірно-жовто-зелений колір (група 1B).

У середньому близько квітка моє 10-15 тичинок, які розташовані рівномірно.

Пильовики розміром близько 2 мм, помірно-жовто-помаранчевого кольору (група 16В).

Пилок не спостерігався.

Тичинкові нитки мають світло-жовто-зелений колір (група 1C) і довжину близько 2–3 мм.

Також не спостерігається утворення шипшини або насіння.

РОСЛИНА
Ця флорибунда має досить кущистий, розлогий тип росту. Середня висота дорослої рослини при правильній обрізці становить приблизно 70–80 см, а середня ширина – 60–70 см.

Листя:
Зазвичай на звичайних листках посередині стебла є 5–7 листочків; загальна кількість листя на рослині середня. Листя має середню довжину близько 12,5 см і ширину близько 7,5 см. Верхня і нижня сторони листків глянцеві і гладенькі; малюнок жилкування пірамідальний, сітчастий. Зріле листя на верхній поверхні листя темно-зелене (група 137A) і помірно-коричневе зелене (група 148B) на нижній стороні листя. Колір молодого листя на верхній стороні листя помірно-коричнево-зелений (група 138A), а на нижній поверхні листя — коричнево-зелений (група 148B). Присутня антоціанова інтонація темно-коричневого кольору (група 187А).

Прилистки мають довжину в середньому 16 мм і ширину між кінчиками прилистків 7 мм. Ширина основи тіла прилистка 8 мм. Форма прилистків — поздовжньо фланцеві або крилаті посередині. Вони мають помірно-коричнево-зелений (група 138A) і світло-зелений (група 145A) кольори. Прилисткові залози присутні на краях прилистків; краї зазубрені, мають пластинчасті залози та тонкі білі волоски. Антоціанова інтонація має темно-коричнево-фіолетове забарвлення (група 183В).

Черешок має довжину в середньому 11 мм і діаметр 1 мм. Колір черешка помірно-буро-зелений (група 138А); вони мають поодинокі колючки з нижньої сторони. По краях є ніжкові залози.

Середня довжина черешка (рахісу)— 12-16 см, діаметр — близько 1 мм. Забарвлення помірно-буро-зелене (група 138А), по краях з голчастими залозками; знизу іноді з’являються колючки.

Листівки:
Листочки мають яйцевидну форму, з яйцевидною основою і гострою верхівкою. Краї зубчасті, текстура густа, глянцева та шкіряста. Середня довжина кінцевого листочка становить близько 45 мм, а ширина в середньому 30 мм.

Деревина:
Молода і стара деревина має світло-зелений колір (група 144Б) і гладку текстуру.

Колючки:
Ця троянда досить колюча, на 10 см стебла припадає близько 15-20 колючок. Середня довжина колючки близько 8 мм. Молоді колючки мають помірно-коричнево-зелений колір (група 146D); зрілі колючки також помірно-коричнево-зеленого кольору (група 146D) старіють до світло-зелено-коричневого (група 160B). Колючки мають увігнуту форму, мають антоціан темно-коричнево-фіолетового кольору (група 178А).

Стійкість до хвороб:
Стійкість до борошнистої роси та чорної плямистості вище середньої за нормальних умов вирощування. Сорт також показав хорошу стійкість до ботритису та іржі.

У зоні USDA 5 сорт показав хорошу зимостійкість.

Ця троянда є частиною колекції «Казкові троянди Кордеса» і вшановує одну з найпопулярніших і найвідоміших європейських казок про молоду дівчину та хитрого вовка. Витоки казки можна простежити ще до 17 століття та знайти їх європейських народних казках.

Казкові троянди Кордес

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ
Метою гібридизації було створення нової та відмінного сорту троянд з унікальними якостями, такими як:

1. Компактний і рівномірний ріст і цвітіння при вирощуванні рослини з живців;

2. Рясне, приваблививе, постійне цвітіння;

3. Привабливе і щільне листя; та

4. Стійкість до хвороб, придатне для вирощування в саду та в ландшафтному дизайні.

Такого поєднання якостей немає в попередніх сортах троянд. Мета була значною мірою досягнута, і це відрізняє «KORcasima» від усіх інших сортів.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ
Сорт «KORcasima» походить від контрольованого схрещування в програмі селекції двох різних батьків протягом літа 2002 року. Схрещування відбулося між «саджанцем без назви» та «Insel Mainau» («Острів Майнау») Реймера Кордеса, 1959 року.

У рамках програми розвитку троянд Вільгельм Кордес проростив насіння з вищезгаданої гібридизації та провів оцінку та спостереження за отриманими саджанцями в контрольованому середовищі в Оффенсет-Спаррісхуп, Німеччина.

Отримане насіння було висаджено наступної зими. Отримані саджанці були оцінені та показали відмінні фізичні та біологічні характеристики. Нова рослина троянди була вибрана як окрема рослина з грядок для розсади через її чудові характеристики та розмножена нестатевим шляхом для подальшої оцінки. Цей новий і характерний сорт троянд названо «KORcasima».

Нова рослина троянди «KORcasima» була відібрана в травні 2003 року з розсадних грядок для нестатевого розмноження для подальшої оцінки. Перше нестатеве розмноження «KORcasima» було здійснено окуліруванням молодих підщеп у липні 2003 року в розпліднику винахідника в Оффенсет-Спаррісхуп, Німеччина.

Це початкове та інші подальші розмноження, проведені в контрольованому середовищі, демонструють, що «KORcasima» відтворює вірний тип у наступних поколіннях нестатевого розмноження.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКІВСЬКИМИ СОРТАМИ
«KORcasima» можна відрізнити від її насіннєвого батьківського сорту, «саджанця без назви», за такою комбінацією характеристик:

1. Розмір квітки «безіменного саджанця» невеликий, тоді як розмір квітки «KORcasima» від середнього до великого.

2. Тип квітки у «безіменного саджанця» є напів-подвійна, тоді як у «KORcasima» дуже повна.

Нову рослину троянди можна відрізнити від її батьківського пилкового сорту «Insel Mainau» («Острів Майнау»), за такою комбінацією характеристик:

1. Стійкість до хвороб «Insel Mainau» («Острів Майнау») низька, тоді як стійкість до хвороб «KORcasima» добра.

2. Висота «Insel Mainau» («Острів Майнау») становить 40–50 см, а «KORcasima» — 70–80 см.

Зони USDA 5 та вище