Троянда Rosemoor (Розмур)

«Rosemoor» одна з найбільш спокійних, вишукани Англійських кущових троянд, чия привабливість полягає не стільки в театральному масштабі, скільки у витонченості форми, безперервності цвітіння та ароматі, який відчувається впізнавано Старовинним, але водночас свіжо-зеленим. ЇЇ невеликі, ніжно-рожеві розеткоподібні квіти зібрані в суцвіття, при цьому квіти бліднуть та розкриваються з віком, поки в центрі не відкриється крихітне зелене вічко. Ефект є делікатним, із надзвичайним Старовинним характером, що нагадує поставу старовинних троянд Центіфолій, при цьому є повторно квітучою та здоровою. Для садівників, які цінують нюанси вище за браваду, «Rosemoor» («Розмур») залишається елегантним та дуже самобутнім Англійським сортом, надзвичайно придатним для споглядання зблизька, змішаних бордюрів та звичайних розаріїв, де аромат важливий так само багато, як і форма квітки.

ОПИС СОРТУ

Троянда «Rosemoor» («Розмур») належить до традиції Англійських кущових троянд Девіда Остіна: тривалої програми селекції, що має на меті об’єднати форму квітки та парфуми старих садових троянд із характером повторного цвітіння та ширшою адаптивністю сучасних Кущових троянд. В колі цього родоводу «Rosemoor» («Розмур») посідає окреме місце завдяки своєму особливому вигляду “Старовинної” троянди. Опис у власноручному довіднику Девіда Остіна є незвично влучним, називаючи її трояндою «справжнього характеру Старовинної троянди за квіткою, листі та характері куща» та порівнював її квіти із старовинною розою Центіфолія «De Meaux». Така відмінність допомагає пояснити, чому «Rosemoor» («Розмур») залишається актуальною. Сучасні сади часто мають менше місця для масивних кущів і менше попиту на троянди, які пропонують лише одну драматичну хвилю цвітіння; проте багато садівників все ще прагнуть повноти квітів, м’якого тонального забарвлення та бентежного парфуму, які робили Старовинні троянди такими улюбленими. «Rosemoor» («Розмур») відповідає на цей запит трояндою, яка повторює цвітіння, квітне в суцвіттях і може бути висаджена там, де можна оцінити її принади. Вона також є однією з тих Англійських троянд, чия цінність зростає при ближчому знайомстві: форма квітки, краї пелюсток що світлішають та зелене вічко в центрі не є відразу помітними, але вони стають більш переконливими якщо уважніше приглядітися. Вона дуже приваблює колекціонерів Остінівських троянд, що зацікавлені в більш подібному до Центіфолій вигляді Англійських кущових троянд, а не в ширших, пухкіших або більш явно сучасних представниках цієї групи.

ЦВІТІННЯ

Що стосується характеру цвітіння, «Rosemoor» («Розмур») це повторно квітуча Англійська кущова троянда, яка цвіте з кінця весни до початку зими хвилями; вона квітне з чудовою свободою та безперервністю за умови хорошого догляду та регулярного видалення відцвілих квітів.

Квітковий бутон:

Квіткові бутони «Rosemoor» («Розмур») є порівняно невеликими, охайними, округлої або коротко-яйцеподібної форми, причому закрита маса пелюсток уже демонструє ніжно-рожеву тональність, яка стає більш нюансованою при розпусканні.

Квіти:

Квітки «Rosemoor» («Розмур») середнього розміру, зазвичай вони мають близько 5 - 7 см в діаметрі, що відносно малим або середнім розміром за мірками багатьох Англійських троянд, але дуже повні та щільно заповнені пелюстками. Форма зазвичай розеткоподібна, ідеально сформована і нагадує старовинні Центіфолії. Квіти зазвичай з'являються в невеликих суцвіттях, а не по одній на пагоні, і вони розпускаються послідовно, так що кожне суцвіття залишається декоративним протягом більш тривалого часу.

Забарвлення квітів м'яке, бліде, світло-рожеве, але не монотонне: центр зазвичай трохи насиченіший, тоді як зовнішні пелюстки світліші й продовжують бліднути в міру старіння квітки. Однією з найбільш пам'ятних рис квітів цього сорту це маленьке зелене вічко-ґудзик в центрі, що показується, коли квітка повністю розкривається і злегка розпушується, що надає цій троянді шарму, зовсім не пропорційного її скромним розмірам. Загальний ефект квітів є граційним та особливо підходить для розміщення поблизу доріжок, зон відпочинку або передньої частини змішаного бордюру.

Пелюстки:

Пелюстки сорту троянди «Rosemoor» («Розмур») численні та порівняно малі, упаковані досить щільно, і утворюють класичну розетку. Перехід кольору на пелюстках є дуже м'яким, але інтригуючим: центральні пелюстки зберігають більш чистий рожевий колір, тоді як зовнішні пелюстки світлішають до країв, і вся квітка пом'якшується з віком, поки навколо країв не з'являться майже білі відтінки. Текстура пелюсток м'яка і шовковиста, досить ніжна, надає квітці витонченості, але водночас достатньо міцна, щоб утримувати зібрану “старовинну” форму троянди протягом розумного періоду. Пелюстки тримаються на рослині відносно короткий час, близько 3 - 4 днів на рослинах, але оскільки квіти зібрані в невеликі суцвіття і розпускаються послідовно, декоративний вигляд рослини не залежить від довговічності однієї квітки.

Аромат:

Аромат сорту «Rosemoor» («Розмур») помірний за силою, але з вираженим характером Старовинної троянди, з нотками яблука, огірка та листя фіалки. Вона ароматна, але відчутна сила може варіюватися залежно від погоди, віку квітки та умов вирощування. Загальний характер її парфуму зелений, прохолодний і притаманний старій троянді; такий тип аромату винагороджує коли посаджений зблизька біля доріжки або сидіння.

РОСЛИНА

Сорт «Rosemoor» («Розмур») класифікується як Кущова троянда і є частиною колекції Англійських кущових троянд Девіда Остіна. Він має густу, компактну і прямостійну гіллясту форму куща. Рослина вкорінюється і встановлюється протягом двох-п'яти років, енергійно розвиваючи добре розгалужену крону, яка уникає характеру рости і оголювати низ куща, типової для багатьох чайно-гібридних троянд; рослина в перші роки розростається з певною прямостійною формою перш ніж розширитися і розростися в густий, квітучий клубок. Однією з її переваг сорту є те, що вона має тенденцію продукувати квіти від самого низу по всій рослині, тому кущ не виглядає голоногим, коли він здоровий і правильно доглянутий. Такі характеристики надають їй більше грації в звичайних посадках, ніж трояндам, які приберігають свої квіти для верхніх ярусів куща.

В багатьох садах від зрілих і добре вкорінених рослин сорту «Rosemoor» («Розмур») можна очікувати кінцевої висоти десь в межах 100 - 150 см у висоту, та з шириною зазвичай між 90 - 140 см. Це середній за розміром кущ, який у прохолоднішому кліматі, за умови обмежувальної обрізки або на бідніших ґрунтах, може бути набагато ближчим до нижньої межі такого діапазону і матиме гарний вигляд ближче до переднього або середнього плану бордюру. В теплих, родючих умовах їй краще надати простір з урахуванням що вона буде кущем середнього ярусу або висаджувати в якості невисокого живоплоту з троянд, де її повторне цвітіння та аромат можна оцінити зблизька.

В саду це буде дуже універсальна троянда. Каталог Девіда Остіна рекомендує її для зрізу, змішаних бордюрів, живоплотів з троянд та напівтінистих позицій; вона підходить для використання в квіткових бордюрах, клумбах, для котеджних або неформальних садів, міських та дворикових садів, а також для зрізу, переднього плану бордюру та для будь який інших умов, така нотатка правдива, тому що квіти мають дуже дисципліновану симетрію старовинної троянди.

Як повторно квітуча кущова троянда, «Rosemoor» («Розмур») підпадає під рекомендації з обрізки для кущових троянд, яка використовується для Англійських троянд Девіда Остіна. Найкращою практикою є підтримка збалансованого каркасу куща, вкорочення сильного нового приросту наприкінці зими, а на кущах сортів Остіна - зменшення приросту попереднього сезону приблизно на 30 - 50 відсотків, одночасно обрізаючи бічні пагони до двох або трьох бруньок. Зрілим рослинам легка омолоджувальна обрізка, видалення декількох найстаріших пагонів біля основи, допомагає підтримувати силу та стимулює появу свіжих базальних пагонів. Видалення зів'ялих квітів протягом літа суттєво покращує щедрість повторного цвітіння. В холодніших регіонах весняна обрізка може потребувати трохи більш сильної обрізки якщо було відмороження пагонів; в теплішому кліматі видалення приблизно від однієї третини до половини сезонного приросту часто є достатнім для збереження округлої форми куща.

Листя:

На рослині цього сорту троянди присутня звичайна кількість листя; листя середнього розміру, темно-зелене і блискуче, загалом листя здорове і має блискучу поверхню листочків. Листя створює привабливе тло для блідих квітів, а зауваження старішого довідника Остіна про те, що сорт має характер старовинної троянди як у листі, так і в квітах, він демонструє що кущ, чиє листя додає йому індивідуальності, а не просто комплементує квітам. Загальний вигляд куща привабливий, свіжий та добре підходить для змішаних посадок з багаторічниками та травами.

Листові пластини:

Кількість листочків на звичайних листках посередині пагону зазвичай становить від 5 до 7 шт, включаючи кінцевий листочок. Листочки мають звичайні розміри притаманні Англійським кущовим трояндам: досить охайні, щоб відповідати розміру квітів, досить темні, щоб відтіняти блідий колір квітів, і достатньо витончені, щоб рослина ніколи не виглядала грубою.

Деревина:

Головні пагони та квіткові гілки разом утворюють кущ, який є вертикальним в молодому віці та стає дедалі округлішим із віком. Рослини мають прямостійний, але кущистий характер росту та здатніакуратно розростатися в ширину. Це одна з причин, чому троянда так добре виглядає коли висаджена в звичайному або формальному ландшафті. Вона може утворювати привабливий купол, і, оскільки цвітіння починається із самого низу куща, структура відчувається повністю одягненою в квіти.

Колючки:

На основних пагонах від основи та на бічних гілках від основних пагонів цієї троянди наявна звичайна кількість колючок. Рукавички все одно доцільно одягати при роботі з цим сортом оскільки цю троянду потрібно часто обрізати від зів'ялих квітів для отримання найкращого повторного цвітіння. Колючки середнього розміру, мають пірамідальну форму, червонуваті в молодому віці, та дозрівають до коричнево-сірого забарвлення в зрілості.

_ Дрібні колючки:_

Зазвичай дрібні колючки не спостерігаються на головних пагонах та на бічних гілках від головних пагонів сорту троянди «Rosemoor» («Розмур»).

_ Стійкість до хвороб та стресу:_

«Rosemoor» («Розмур») це здорова троянда з відмінними садовими характеристиками, але не повністю імунна до хвороб. Вона дуже енергійна і стійка до хвороб, таких як чорна плямистість, іржа, борошниста роса, відмирання пагонів, захворювання при пересадці та загнивання бутонів, та вразлива до поширених шкідників троянд в більшості кліматичних регіонів. За умови належного догляду та вирощування вона виглядає здоровішою за багато інших старіших садових троянд, але вона все одно краще росте за умов звичайного правильного догляду за трояндами, що включає надання сонячного місця, збазпечування провітрювання, народючому ґрунті, за доброго поливу під корінь, щорічної обрізки та мульчування.

З точки зору екологічного стресу та толерантності до стресу, рослина підходить для місця на повному сонці, але витримає і притінення, вона здатна адаптуватися до широкого спектру типів ґрунтів за умови, що ґрунт є родючим, багатим на гумус та вологомістким, але добре дренованим. Після вкорінення загалом троянди пускають глибоке коріння і можуть переживати звичайні посушливі періоди, але до «Rosemoor» («Розмур») все одно слід ставитися як до помірно посухостійкої після вкорінення, а не як до троянди яку можна занедбати.

RHS присвоїла сорту рейтинг зимостійкості H6, що позначає на надійну витривалість під час дуже холодних зим у Сполученому Королівстві та в Північній Європі, тоді як з точки зору класифікації USDA вона підходить для вирощування в кліматичних умовах, подібних до зон USDA від 6 до 9.

Назва цієї троянди «Rosemoor» («Розмур») вшановує сад RHS Garden Rosemoor у Девоні, прекрасний сад на південному заході Англії з його чудовою колекцією троянд. Сад RHS Garden Rosemoor у Девоні є домом для важливої трояндової експозиції з понад 200 сортами та понад 2000 екземплярами ивдів розв спеціальних розаріях та ширших посадках. RHS прямо виділив остінівську троянда «Rosemoor» («Розмур») як видатний сорт у кущовому розарії саду (Shrub Rose Garden), тому троянда тепер існує не лише як назва, запозичена від місця, але й як частина власної трояндової ідентичності цього саду. Така взаємність дозволяє троянді відчуватися глибоко вкоріненою в сучасну історію Англійської троянди. Також назва відповідає ширшому пам'ятному випуску 2004 року, пов'язаному з двохсотліттям RHS, коли кілька інтродукцій Остіна були названі на честь садів Королівського садівничого товариства RHS.

Сорт троянди «Rosemoor» («Розмур») отримав від Королівського садівничого товариства нагороду Award of Garden Merit (Нагорода за садові заслуги). Жодних додаткових нагород високого рівня за випробування, таких як ADR, AARS або медалей національних випробувань, не було чітко задокументовано до цієї дати.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «Austough» / «Rosemoor» («Розмур») був створений Девідом Остіном шляхом схрещування Англійського сорту троянди «Sharifa Asma» («Шаріфа Асма») з неназваним батьківським пилковим сортом. «Rosemoor» («Розмур») була представлена в Сполученому Королівстві в травні 2004 року на квітковому шоу RHS Chelsea Flower Show, та була випущена разом із трьома іншими трояндами Остіна, кожна з яких названа на честь одного із садів Королівського садівничого товариства.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

«Rosemoor» («Розмур») займає важливе місце серед більш витончених рожевих Англійських кущів початку 2000-х років. Вона розділяє сезон 2004 року з іншими помітними інтродукціями Остіна, включаючи «Harlow Carr» («Гарлоу Карр») та «Hyde Hall» («Гайд Хол»), але відрізняється за сприйняттям. «Harlow Carr» («Гарлоу Карр») є більш компактною і більш чисто помірно-рожевого, з середнього розміру квітками та сильним, чистим ароматом Старовинної троянди; «Hyde Hall» («Гайд Хол») є набагато більшою та більш експансивною за ефектом. «Rosemoor» («Розмур») посідає посередині між цими полюсами: вона має інтимність і нижчий розмір менших Англійських кущових сортів, але має також достатньо субстанції та ширини, щоб функціонувати як справжній кущ у бордюрі. Її відмінністю є мініатюрна розеткоподібна квітка, схожа на Центіфолію, та прохолодний, з зеленими відтінками парфум Старовинної троянди, який не дає троянді відчуватися простою цукровою або типовою. В епоху, коли багато садівників шукають троянди з індивідуальністю, а не просто великою кількістю пелюсток, така самобутність залишається вартою уваги.

ОПИС СОРТУ

«Rosemoor» («Розмур») це Англійська кущова троянда для садівників, які віддають перевагу акуратності, аромату та історичному резонансу понад лише розмір квітки. Її сильні сторони не приховані, але вони витончені: довільний та тривалий сезон цвітіння, універсальне блідо-рожеве забарвлення з насиченішим теплом в центрі, дуже повні розетководібні квіти старовинного трояндового контуру та виразний зелено-прохолодний аромат Старовинної троянди, який виділяє її серед більш плоских рожевих троянд. Її найкраще вирощувати там, де її риси можна вивчати та нюхати, тож цей сорт троянди втілив у собі наступну унікальну комбінацію характеристик:

  невеликі, дуже повні розеткоподібні старовинної форми квіти в м'якому світло-рожевому кольорі, більш насиченіші в центрі та бліднуть з віком;

  крихітне зелене вічко-ґудзик, що відкривається у зрілих квітах, надаючи квітам характерного старовинного довершення;

  ароматний запах, Староивнної троянди з впізнаваними нотками яблука, огірка та листя фіалки;

  кущистий, від прямостійного до округлого кущ, який цвіте довільно і часто, вкривається квітами від низа куща;

  незвично сильна подібність куща до характеру старовинної Центіфолії але іх повторним цвітінням, притаманним сучасним Англійським гібридам.

Опис методів розмноження, придатних для сорту троянди «Rosemoor» («Розмур»), включає: живцювання зеленими живцями на початку або в середині весни, здерев'янілими живцями з кінця літа до осені або щеплення щитком влітку; в комерційних цілях щеплення залишається стандартним методом, тоді як домашнє розмноження з живців є можливим, але залишається суб'єктом обмежень прав селекціонера, якщо розмноження призначене для продажу.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

При порівнянні з насіннєвим батьківським сортом «Sharifa Asma» («Шаріфа Асма»), яка є світло-рожевою Англійською трояндою з повними квітками, сильним ароматом та кущистим прямостійним характером росту куща, але її квіти спочатку мілко-чашоподібні, а потім відкриваються в ідеальні розетки з делікатним рум'яно-рожевим забарвленням, що блідне майже до білого на зовнішніх пелюстках; її аромат описується не в свіжому діапазоні Старовинної троянди, а фруктовими нотами, що нагадують білий виноград і шовковицю, а її листя трохи нагадує листя Ругози (зморшкуватої троянди). «Rosemoor» («Розмур»), навпаки, має менші, більш чітко згруповані в суцвіття розеткоподібні квіти, схожі на Центіфолію, з сильнішим візуальним акцентом на зеленому вічку та прохолоднішим ароматом Старовинної троянди, підкресленим яблуком, огірком та листям фіалки. Вона, очевидно, успадковує рожеву, повну витонченість і прямостійність від лінії насіннєвого батьківського сорту, але переводить ці якості в дрібніші квіти з більш старовинним виглядом та більш свіжим ароматом.

Оскільки батьківський пилковий сорт залишається нерозкритим, жодного достовірного офіційного порівняння з батьківським пилковим сортом зробити неможливо.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Найбільш корисним живим порівнянням є порівняння з «Harlow Carr» («Гарлоу Карр»), іншою Англійською кущовою трояндою, представленою Девідом Остіном в 2004 році й досі наявною в торгівлі. Ці дві троянди поділяють кілька якостей: обидві цвітуть майже від землі, обидві мають сильний аромат у стилі Старовинної троянди, обидві підходять для змішаних бордюрів та традиційних садів, і обидві належать до одного пам'ятного періоду селекції Остіна. Проте вони помітно відрізняються як за квітковим, так і за садовим характером.«Harlow Carr» («Гарлоу Карр») має середнього розміру, мілко-чашоподібні квіти чистого рожевого кольору на більш компактному, але набагато більш колючому кущі, а її запах описується як сильний і чистий аромат Старовинної троянди. «Rosemoor» («Розмур») загалом блідіша, дрібніша, з більш вираженим розетковим центром і більш старовинна за ефектом; її аромат, хоч і залишається ароматом Старовинної троянди, але має прохолодніші зелені ноти, а її кущ зазвичай більший і мінливіший за розміром, часто близько 150 см заввишки. В саду «Harlow Carr» («Гарлоу Карр») є більш охайним і простим вибором для невеликих просторів, щільніших трояндових клумб і, можливо, більших контейнерів, тоді як «Rosemoor» («Розмур») є більш нюансованим вибором для садівників, які хочуть трохи більший кущ із сильнішими обертонами Старовинної Центіфолії та м'якшим, більш історичним завершенням квіток.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості