Троянда Rosa rugosa 'Rubra' (Роза ругоза «Червона»)

Rosa rugosa «Rubra» це чудова стійка садова троянда з великими червоними квітами та плодами, за умови відповідального догляду за нею. Вона має науково доведені переваги: морозостійкість, аромат і стійкість до хвороб; але не можна допускати її виходу за межі культивованих садів та ландшафтів. Завдяки ретельного догляду: місцю на повному сонцю, доброму дренажу ґрунту, помірному підживленню, увазі до обрізки та стримуванню розростання її куща - садівники-аматори можуть безпечно насолоджуватися її красою.

ОПИС СОРТУ

Rosa rugosa (Роза Ругоза) - це наукова назва всього виду, що охоплює всі його дикі форми. А Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») це садівниче позначення, яке використовується для вказання форми виду із насичено-пурпурово-рожевими або винно-червоними квітами. Садівники та розплідники використовують назву «Rubra» («Червона»), щоб відрізнити забарвлену типову форму від її аналогу з білими квітами, Rosa rugosa «Alba» («Біла»).

ЦВІТІННЯ

Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») має характер повторного цвітіння, яке триває з початку літа до перших заморозків, проте цвітіння залежить від клімату. Перша хвиля цвітіння є ряснішою порівняно з наступними пізнішими хвилями.

Квіткові бутони цієї троянди яйцеподібні та злегка загострені, вони розкриваються в класичну п'яти пелюсткову просту квітку з помітною масою жовтих тичинок в центрі. Пелюстки широкі та злегка перекривають одна одну, довжиною близько 4 - 5 см, і в форми «Rubra» («Червона») зазвичай колір пелюсток пурпурово-червоний або пурпурово-рожевий. Таблиця кольорів RHS для «Rubra» («Червона») офіційно не публікувалася, але описи порівнюють її колір із насиченим пурпурово-малиновим.

Кожна квітка зазвичай повністю розкривається на світанку або до обіду, квітне зазвичай один день або два. Квітки з’являються зазвичай по одній, або частіше в невеликих суцвіттях по 2 - 3 на кінчиках квіткових пагонів.

Аромат:

Квіти Rosa rugosa «Rubra» (Рози Ругоза «Червона») дуже ароматні, їхній парфум - це класичний аромат Старовинної троянди, який часто також описують як насичений та пряний. Аналітики ароматів незмінно ідентифікують фенілетиловий спирт, цитронелол, гераніол і нерол як основні леткі компоненти її запаху.

Репродуктивні органи:

Після опадання пелюсток відразу розвиваються великі кулясті плоди. Плоди стають яскраво-червоно-помаранчевими (в деяких народних назвах згадується «томатний» колір) до осені, мають діаметр близько 2 - 3 см і залишаються привабливими до зими або доки не будуть з’їдені. Вони дуже м’ясисті та солодкі в стиглому вигляді, і протягом століть використовувалися для приготування варення. RHS попереджає, що плоди є декоративними, але не готові для вживання в сирому вигляді, хоча травники переробляють їх на чай та олію.

Плоди цієї троянди багаті на вітамін С. Хоча RHS зазначає їх виключно як декоративні, багато садівників збирають і їдять приготовані плоди Ругози. Вона підходить для приготування варення з шипшини або чаю, який має чудовий терпкуватий смак. Насіннєві волоски всередині плодів можуть викликати подразнення при вживанні, тому просіювання та промивання плодів (шипшини) є традиційним перед приготуванням.

РОСЛИНА

Rosa rugosa (Роза Ругоза) належить до підроду Rosa, підкласу Rosa, класу Rugosae, і має десятки синонімів в старій літературі. В сучасному вирощуванні R. rugosa часто розглядається як така, що має дві основні ботанічні форми: звичайну пурпурову форму «Rubra» («Червона») та білу або бліду форму, яку іноді продають як f. alba або просто називають «Alba» («Біла»). Назва сорту «Rubra» («Червона») не є результатом окремого схрещування, а є офіційним епітетом для червоної форми (вперше використаним, очевидно, Редером). Вона не має зареєстрованих гібридних батьківських сортів та, по суті, є колірним спортом або відібраним різновидом дикого виду.

Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») утворює прямостійний або злегка дугоподібний листопадний чагарник, зазвичай висотою близько 100 - 180 см з подібною шириною, що являє собою зарості із числених пагонів, які з’являються завдяки сильному прикореневому утворенню повзучих пагонів. Пагони щільно озброєні міцними, щетинистими колючками, їх часто описують як «схожі на їжака», що робить обрізку вручну дуже складною. Колючки прямі, довжиною близько 3 - 10 мм. Щільність заростей цього виду настільки висока, що деякі джерела попереджають: R. rugosa може стати непрохідною в якості живої огорожі, якщо її регулярно не проріджувати. Молоді пагони злегка дугоподібні; старі стають жорсткими. Загальна форма куща густа і напів дугоподібна, але не плакуча.

В садах помірного клімату R. rugosa «Rubra» (Ругозу «Червону») слід висаджувати на повному сонці в добре дренованому ґрунті. Очікуйте на появу кореневої порості; залиште їй місце або використовуйте кореневі бар’єри, якщо потрібно її стримувати. В холодному або прибережному кліматі вона буде добре цвісти та плодоносити, навіть в місцях де більшість троянд не виживають. Регулярно поливайте під час вкорінення; надалі вона буде добре витримувати помірну посуху.

Зазвичай вона потребує регулярної обрізки, якщо її вирощувати в саду. Перші кілька років знадобиться лише видалення відмерлої та слабкої деревини. Після вкорінення щорічне проріджування наприкінці зими покращує циркуляцію повітря. Якщо цвітіння слабшає, зріжте 1/3 найстаріших пагонів до рівня землі для омолодження. Оскільки квіти з’являються на нових весняних пагонах, сильна обрізка все одно дозволить їх цвісти (на відміну від старовинних європейських Кущових, які цвітуть на минулорічній деревині). Обрізайте пагони до бруньок, що звернені назовні, аби надати форму живій огорожі. Завжди одягайте рукавички під час роботи з цією трояндою!

Ще одне важливе застереження для вирощувачів полягає в тому, що Ругози, включно з формою «Rubra» («Червона»), є винятково чутливими до багатьох хімічних сумішей для обприскування. Садівникам слід уникати вологих ґрунтів та бути обережними з фунгіцидами, оскільки зморшкувате листя може постраждати від фітотоксичності стандартних засобів боротьби з патогенами, які інші троянди переносять добре.

Пам’ятайте про правила: в Сполученому Королівстві наприклад ії заборонено законом висаджувати або поширювати R. rugosa в дикій природі. У вразливих прибережних середовищах (наприклад, у системах дюн) розгляньте можливість висадки місцевих альтернатив, таких як Rosa pimpinellifolia або R. gallica. Якщо R. rugosa вже присутня там, старанно видаляйте нові сіянці та зрізайте цілі рослини, перш ніж вони вкоріняться.

Листя:

Листя на рослинах Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») рясне та густе. Листки перисто складні, зазвичай довжиною близько 8 - 15 см, складаються із 5 - 9 листочків, кожен листочок темно-зелений і має характерну зморшкувату текстуру - зморшкувату та шкірясту. Верхня сторона листочків може виглядати майже стьобаною. Кожен листочок має довжину близько 3 - 5 см, грубо зазубрений, з чіткими видимими жилками. Листочки часто вкриті залозистими волосками або короткими щетинками, особливо на рахісі та черешку. Листя часто зберігає глянцевий блиск. Восени листя стає тьмяно-червоним перед опаданням.

Стійкість до хвороб:

Сорти Ругози зазвичай мають сильні гени стійкості. Селекційні дослідження підкреслюють, що сама R. rugosa часто має дуже високу стійкість до чорної плямистості (Diplocarpon rosae), тоді як багато сучасних гібридів більш вразливі. Проте імунітет Rosa rugosa «Rubra» (Рози Ругоза «Червона») не є абсолютним, вона все ж має певну сприйнятливість до таких захворювань троянд, як чорна плямистість, борошниста роса, іржа та рак у вологих умовах. Але загалом вона не потребує застосування фунгіцидів, оскільки може отримати достатній догляд лише від належної агротехніки та догляду.

Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») вирізняється особливою морозостійкістю в кліматі, подібному до зон USDA з 2 по 9. Вона витримує морози до −20°C і нижче (що відповідає рейтингу за RHS H7). Вона добре росте в засолених прибережних умовах, здатна витримувати солоні бризки та сіль в ґрунті, і дуже добре справляється з піщаними, бідними на поживні речовини ґрунтами. Важливо, що вона чутлива до затоплення та до перезволожених ґрунтів, тому хороший дренаж є критично важливим для цього виду роз. Вона переносить посуху краще за більшість інших роз, хоча як багаторічний чагарник все одно отримує користь від регулярного зволоження в тривалі посушливі періоди. В середземноморському кліматі садівникам потрібно забезпечити додатковий полив влітку та тінь від інтенсивного післяобіднього сонця, аби запобігти опікам листя. В теплих, вологих районах (наприклад, на узбережжях Італії) сильна обрізка для покращення циркуляції повітря може допомогти уникнути іржі та борошнистої роси.

Ботанічна назва Rosa rugosa пов’язана з її текстурованим листям (латинською rugosus означає «зморшкуватий»). Сортовий епітет «Rubra» латиною означає «червона», вказуючи на колір квітки.

Основні ботанічні синоніми та назви сортів, що використовуються для Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона»), такі ж, як і для виду Rosa rugosa; але вона також має свої унікальні синоніми:

Rosa andreae Lange - старий синонім, сьогодні мало вживаний.

Rosa coruscans Waitz - в деяких джерелах розглядається як внутрішньовидовий таксон (var. coruscans), що історично відноситься до червоноквіткових форм. Назва “Coruscans” з’являється на історичних зразках етикеток та в списках розплідників.

Rosa ferox Lindl./Lawr. - зустрічається в списках XIX століття; також означає «дика» або «щетиниста».

Rosa kamtschatica Vent. (також приписується Red. & Thory) - в ранній літературі ця назва застосовувалося до камчатських популяцій R. rugosa, але сучасний консенсус знову об’єднує її з R. rugosa.

Rosa rugosa f. rubra Rehder - позначає червону форму зморшкуватої троянди.

Французькі назви «Rosier rugueux» (зморшкувата троянда) або «Rosier du Japon» - обидві є народними; в французькому інформаційному бюлетені про інвазивні види за 2016 рік використовується назва «Rosier rugueux».

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») це видова роза і не є результатом штучного схрещування, її було завезено з Японії до Європи та Північної Америки в XIX столітті. Офіційні записи не вказують батьківських форм для «Rubra» («Червона»), окрім самої Rosa rugosa. Вона вирощувалася в Англії та континентальній Європі до 1900 року, з посиланнями на R. rugosa (часто без назви сорту) в ранніх каталогах троянд.

Багато сучасних представлених сортів використовують R. rugosa як батьківський сорт: наприклад, стійка гібридна троянда «Hansa» та деякі сучасні ландшафтні троянди. Її гібриди задокументовані в базах реєстрації троянд (RHS/ARS), проте сорт «Rubra» («Червона») не має гібридного походження.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Хоча Rosa rugosa «Rubra» (Роза Ругоза «Червона») і має багато схожих родичів, її можна легко відрізнити. Наприклад, її близькому родичу R. × hollandica (гібрид камчатської троянди) бракує блискучого зморшкуватого листя, і він має менше плодів меншого розміру. R. × hollandica має м’які на дотик тьмяні листочки та меншу кількість колючок. Вона також дуже відрізняється від повніших гібридів Ругози («Hansa», «Roseraie de l’Haÿ»), які мають більше пелюсток, тоді як R. rugosa «Rubra» (Ругоза «Червона») має лише п’ять пелюсток. Поєднання глибоко зморшкуватого листя, дуже колючих пагонів, простих квітів і великих плодів є унікальним для видових троянд групи Rugosa.

Зона стійкості USDA 2