Троянда Queen Nefertiti (Королева Нефертіті)

Рання Англійська кущова троянда Девіда Остіна «Queen Nefertiti» цінується за особливо мінливу, старовинну гаму теплих кольорів. Її округлі темно-червоні бутони розпускаються в дуже повні розетки блідо-жовтого, абрикосового та ніжного персиково-рожевого відтінків, завдяки чому одна й та сама рослина може виглядати помітно по-різному від однієї хвилі цвітіння до іншої. Кущ зазвичай досить компактний для переднього або середнього плану змішаного бордюру, проте його квітки зберігають багатошаровий, невимушено старомодний характер, очікуваний від Англійської троянди. Це корисна троянда для садівників, які віддають перевагу витонченому, складному кольору замість однотонного сучасного тону, і які готові вирощувати знятий з виробництва сорт заради його індивідуальності.

ОПИС СОРТУ

Троянда «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») є компактною, повною Англійською кущовою трояндою раннього періоду, в якій ефект старовинної троянди полягає не стільки в суворому поділі на чотири частини, скільки в чашоподібній, вільній, схожій на розетку формі квітки та її незвично мінливому забарвленні. Її найбільшою відмінністю є нестабільна та нюансована палітра. Бутони можуть бути насичено-червоними або червонувато-коричневими; квіти, що розпускаються, можуть бути блідо-жовтими, лимонно-жовтими або теплими абрикосовими, іноді з червоними штрихами або залишками рум'янцю; а зрілі квітки часто набувають персиково-рожевих тонів. Прохолодна погода, вік квітки, підщепа, ґрунти та яскраве сонячне світло - все це впливає на баланс її відтінків. Тому це троянда не для садівників, які шукають ідеально однорідний жовтий кущовий сорт. Її привабливість полягає саме в непередбачуваному переході між тепло золотистим, абрикосовим, чайно-рожевим блідо-жовтим та ніжним рожевим кольорами.

Її статус знятого з продажу або “відправленого на пенсію” сорту Остіна не слід плутати з ботанічною неповноцінністю. Троянди зазвичай вилучають із комерційних каталогів, коли новіші сорти пропонують більш однорідний колір, сильніший аромат, підвищену стійкість до хвороб, більшу силу росту або просто чіткіше місце в колекції, що змінюється. «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») залишається актуальною, оскільки небагато компактних англійських кущових троянд поєднують такі темні, драматичні бутони зі зрілими квітками ніжного блідо-абрикосового та персикового відтінків. Вона особливо приваблива в історичних, романтичних і живописних посадках, де її мінливі тони можуть пов'язувати кремових, жовтих, абрикосових, приглушено-мідних і рожево квіткових компаньйонів.

ЦВІТІННЯ

«Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») - це троянда із повторним цвітінням. Квіти з'являються послідовними хвилями протягом вегетаційного періоду. Перше цвітіння зазвичай є найряснішим, як і у багатьох Англійських кущових троянд із повторним цвітінням, але порівняно з найновішими інтродукціями ця троянда цвіте довільніше і здатна добре повторювати цвітіння після видалення відцвівших квітів.

Квітковий бутон:

Нерозкриті бутони «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») округлі, з помітно темно-червоним, червоно-коричневим або винно-червоним забарвленням, яке може здатися несподіваним для троянди, чиї розкриті квіти є життєрадісного блідо-жовтого чи абрикосового забарвлення. Набухаючи, темний пігмент може залишатися на зовнішніх пелюстках або розповзатися на штрихи та рум'янець, створюючи перехідну фазу незвичайної насиченості. Розпускання зазвичай відбувається поступово, спочатку відкриваючи теплу блідо-жовту або абрикосову серединку, а потім переходячи в округлу, довільну розетку. Бутони утворюються на остатньо міцних пагонах, придатних для зрізу, хоча сорт цінується насамперед в якості садової рослини, а не як зразкова виставкова троянда. Поступове, більш повільне розпускання в прохолодну погоду має тенденцію довше зберігати контраст між червоними зовнішніми захисними пелюстками та теплішими внутрішніми пелюстками.

Квіти:

Квіти дуже повні, зазвичай мають більше 40 пелюсток, великі і зазвичай становлять близько 8 - 10 см в діаметрі, хоча розмір, природно, змінюється залежно від сезону та зрілості рослини. Початкова форма чашоподібна, з пелюстками, зібраними навколо ніжного центру. В міру розпускання квітка стає довільнішої форми, часто утворюючи невимушену розетку. Повністю розкриті квіти мають ніжний та старомодний характер: квітка може виглядати згорнутою, гофрованою або злегка розпатланою на манер, який підходить для посадки в сільських садах та змішаних бордюрах.

Колір є головною особливістю сорту троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті»). Квіти, що розпускаються, можуть бути блідо-жовтими, насичено блідо-жовтими, медово-абрикосовими або абрикосовими в поєднанні з рожевим. Деякі квітки демонструють червоні мітки або штрихи, що походять від інтенсивно забарвленого бутона; інші мають більш рівномірний блідо-жовтий або кремово-абрикосовий колір. З віком колір зазвичай змінюється в бік персикового або персиково-рожевого, а гаряче сонячне світло може стимулювати появу рожевого рум'янцю або більш блідого, вигорілого вигляду. Як наслідок, на одному кущі можна побачити квіти на кількох стадіях забарвлення: темні бутони, абрикосові чаші, блідо-жовті розетки та старіючі персиково-рожеві квіти. Таку мінливість і непостійність кольору слід вважати визначальною декоративною рисою сорту.

Суцвіття зазвичай середнього розміру, від 3 до 5 бутонів разом. На відстані кущ створює м'яке тепле враження, а не різко окреслену колірну пляму. В бордюрі троянда виграє від сусідів, які не конкурують з її складністю. Сині та фіолетові багаторічники, сріблясте листя, компаньйони з кремовими квітами, ніжні бузкові герані, бліда шавлія, котовник і стримані злаки - усе це може забезпечити контраст, не утворюючи дисонансу з теплими відтінками квітки. Насичені малинові компаньйони підходять менше, оскільки червоні бутони можуть зробити посадку візуально важчою, ніж хотілося б.

Пелюстки:

Пелюстки численні, з ніжною текстурою, відносно широкі, що створює повну, багатошарову квітку. Їхні краї можуть здаватися злегка хвилястими під час розпускання, особливо коли квітка переходить у фазу вільної розетки. Зовнішні пелюстки часто мають найбільше слідів червоної пігментації бутона, тоді як внутрішні пелюстки розкриваються в тепліших блідо-жовтих, жовтих або абрикосових відтінках. Різниця між зовнішніми та внутрішніми пелюстками особливо приваблива на стадії напів розкритих квітів.

З віком квітки маса пелюсток стає довільнішою, а колір часто змінюється в бік персиково-рожевого. В теплих умовах квіти можуть в'янути швидше, ніж у прохолодну погоду, а тривалий дощ може скоротити життя дуже повних квітів, як це буває з багатьма старішими повними Англійськими трояндами. Для найкращого ефекту її краще садити там, де ранкове сонце швидко висушує росу і де є гарний рух повітря, але при цьому варто уникати сильного відкритого вітру та протягів.

Квітка придатна для зрізі та формування неформальної композиції, особливо коли пагони зрізати на стадії забарвленого бутона або ранньої чаші. Зрілі квіти візуально багаті, але менш стійкі за своєю структурою, тому вони більш вдалі в довільних букетах природнього стилю, ніж в офіційних довготривалих флористичних роботах. Видалення зів'ялих квітів спонукає рослину спрямовувати енергію на подальше цвітіння, а не на утворення плодів.

Аромат:

Сорт троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») загалом має легкий або помірний аромат, запах досить приємний і солодкий. Сприйняття аромату сильно залежить від температури, вологості, часу доби та індивідуальних особливостей спостерігача. Квітка, яка здається ніжно-солодкою або теплою в захищеному ранковому саду, може здатися майже без запаху при яскравому вітрі або спеці. Садівники, які шукають сильний парфумований абрикосовий сорт Остіна, повинні обирати цей сорт за його забарвлення та шарм, та не чекати сильного аромату мирри, Дамаської троянди або чайної троянди.

РОСЛИНА

Сорт троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») класифікується як Кущова троянда і входить до категорії англійських кущових троянд, створених Девідом Остіном. У звичайних садових умовах вона формує компактний, добре розгалужений і густий кущ, який, коли добре приживеться і подорослішає, досягає кінцевої висоти приблизно 75 - 90 см ( і розростається приблизно до 60 - 75 см завширшки, хоча тепліші кліатичні умови можуть стимулювати до більшого розміру. Характер росту кущистий і зазвичай піддається контролю, що робить його придатним для змішаних бордюрів, невеликих садів, низьких природніх живоплотів, контейнерів великого об'єму та посадок групами. Три рослини, посаджені близько, можуть створити більшу спільну масу, але необхідно зберігати достатню відстань для циркуляції повітря, особливо у вологому кліматі.

Вона найбільш ефектна там, це колір її квіток можна розглянути з близької відстані: біля доріжки, поруч із терасою, у невеликому закритому саду або на передньому чи середньому плані бордюру. Троянду також можна використовувати в колекційній посадці знятих з виробництва Англійських троянд, де її незвично темні бутони та блідо-абрикосові квітки створюють контраст із більш звичними рожевими, білими та жовтими сортами Остіна. Її скромна висота робить її менш придатною для використання в якості фонової ширми або великого солітерного куща, хоча кілька рослин, згрупованих разом, можуть створити кращу картину.

Обирайте ділянку щонайменше з шістьма годинами прямого сонця щодня, родючим, але добре дренованим ґрунтом і деяким захистом від постійного висушуючого вітру. У спекотнішому кліматі легка післяобідня тінь може допомогти зберегти ніжне блідо-жовте та абрикосове забарвлення квітів, хоча надмірна тінь зменшить кількість бутонів та збільшить ризик захворювань листя. Глибоке мульчування перепрілою органікою покращує утримання вологи в ґрунті та кращий розвиток коренів, але місце посадки ніколи не повинно залишатися перезволоженим. Як і більшість троянд, вона погано розвивається в ущільненому ґрунті, хронічно мокрій землі та в місцях, де троянди неодноразово росли без оновлення ґрунту.

Поливайте глибоко під час вкорінення та під час тривалої посухи, спрямовуючи воду на кореневу зону, а не змочуючи листя. Весняне мульчування добре перепрілим компостом або гноєм, викладеним трохи далі від пагонів, допомагає зберігати вологу та підтримує рівномірний ріст. Підживлюйте помірно навесні і знову після першої головної хвилі цвітіння там, де вегетаційний період довгий; уникайте пізнього азотного підживлення в холодному кліматі, оскільки ніжний пізній приріст є більш вразливим до зимових заморозків.

Обрізку варто проводити наприкінці зими або на початку весни, дотримуючись основних рекомендацій для кущових троянд: видаліть відмерлі, хворі, пошкоджені пагони та ті, що перекрещуються, потім вкоротіть решту здорових пагонів приблизно на одну третину або наполовину відповідно до бажаного розміру та сили росту рослини. Легке щорічне проріджування найстаріших пагонів може підтримувати свіжий, відкритий каркас куща. В холоднішому кліматі відкладіть основну обрізку, поки не мине найгірша зимова негода і не стануть чітко помітними живі бруньки. Протягом сезону своєчасне видалення зів'ялих квітів стимулює подальші хвилі цвітіння, при цьому зріз роблять на зовнішню бруньку або міцний лист, а не просто видаляють саму квітку.

Листя:

На рослинах цієї троянди присутня звичайна кількість листя. Листя має помірно зелений колір, створює спокійне, традиційне тло для мінливих кольорів квітів, листя створює достатньо щільний покрив щоб створювати враження компактного куща. Листя середнього розміру, і звичайний листок посередині пагону зазвичай має 5 листочків, включаючи кінцевий листочок.

Листові пластини:

Листочки загалом від овальної до еліптичної форми, загострені до кінчика, краї зазубрені, тип зубців середнього розміру та одинарний. Жилкування та структура черешка є типовими для сучасних кущових троянд, листя має шкірясту та напів блискучу текстуру поверхні.

Деревина:

Пагони цієї троянди формують помірно міцний та гіллястий кущ. Молоді рослини сорту троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») схильні мати більш густу та прямостійну структуру, а пізніше стають ніжно розлогими. Колір молодої деревини помірно зелений та має гладеньку поверхню, яка при дозріванні стає темнішою, але кора залишається гладенькою. Сильна щорічна обрізка доцільна там, де простір обмежений, але надмірне обрізання може зменшити природну ширину рослини та затримати перші квітки.

Колючки:

На головних пагонах та на бічних пагонах, що відходять від головних пагонів цієї троянди, наявна звичайна кількість колючок. Колючки рівномірно розподілені навколо пагонів цієї троянди, здебільшого в нижніх частинах та на головних пагонах; бічні пагони зазвичай мають менше колючок. Колючки мають пірамідальну форму з широкою основою, що звужується до загостреного кінчика; вони середнього розміру; молоді колючки мають променистий жовто-зелений колір, яикй переходить в пурпурово-червоний до кінчика, а при дозріванні вони стають більш коричневато-сірими.

Дрібні колючки:

Є кілька дрібних колючок, які можна помітити на головних пагонах та на бічних гілках від головних пагонів сорту троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті»), вони мають таку ж форму та колір, як і більші колючки, за винятком набагато меншого розміру.

Стійкість до хвороб та стресу:

Сорт троянди «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») є помірно здоровою та рясноквітучою для троянд своєї епохи, але він набагато менш стійкий до хвороб, ніж пізніші Англійські троянди. У вологе літо, коли тиск чорної плямистості високий, троянду «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») слід вирощувати з профілактичним доглядом: повне сонце, простора посадка, мульчування для зменшення пересихання ґрунту, полив під корінь, своєчасне видалення хворого листя та регулярне очищення від опалого листя; в деякі сезони може знадобитися обприскування фунгіцидами, якщо тиск чорної плямистості та борошнистої роси високий.

Під час посухи вона потребує глибокого поливу, особливо під час вкорінення та в період розвитку квіткових бутонів. На дуже гарячому сонці квітки можуть ставати більш рожевими, блідо-жовтими або вигорілими, тому невеликий захист від найсуворішої післяобідньої спеки може покращити якість квітів.

Ця троянда рекомендована для вирощування в кліматичних умовах, подібних до зон морозостійкості USDA від 6 до 10b. В холодніших регіонах потрібен зимовий захист: саджайте глибоко, розміщуйте місце щеплення нижче рівня ґрунту, де це доречно, підгортайте основу після того, як ґрунт охолоне, і мульчуйте, коли земля замерзне. Кореневласні рослини можуть легше відновлюватися після зимових ушкоджень, хоча для їхнього приживання може знадобитися більше часу.

Комерційна назва «Queen Nefertiti» присвячена королеві Нефертіті, знаменитої цариці Стародавнього Єгипту та дружини Ехнатона, чиє ім'я зазвичай перекладається як «красуня прийшла».

Жодних підтверджених офіційних нагород, сертифікатів випробувань, визнання ADR, нагороди RHS Award of Garden Merit, нагороди All-America Rose Selections або подібних відзнак у конкурсах троянда «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») не здобула.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «Ausap» / «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») був виведений Девідом Остіном в Сполученому Королівстві і зазвичай датується 1988 роком. Ця троянда стала результатом схрещування насіннєвого батьківського сорту Англійської троянди «Lilian Austin» («Ліліан Остін») з батьківським пилковим сортом Аанглійської кущової троянди «Tamora» («Тамора»).

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

«Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») належить до першого зрілого покоління програми селекції Англійських троянд Девіда Остіна, з'явившись після таких основоположних троянд, як «Lilian Austin», «Tamora», «Mary Rose», «Heritage» та «Graham Thomas». Вона не стала флагманським сортом, яким стали «Graham Thomas» чи «Gertrude Jekyll», проте вона ілюструє важливу сторону селекційної програми Остіна: пошук квітів, чий характер полягає у витонченому, багатошаровому кольорі, а не в одному чистому відтінку. Натомість вона займає проміжне, але дуже індивідуальне місце: менша за розміром і більш мінлива за кольором, ніж «Lilian Austin», менш рівномірно абрикосова і не так сильно пахне як «Tamora», і особливо відрізняється темними бутонами, що розпускаються в несподівано бліді теплих відтінків квіти. Сорт також є представником троянд, чиє комерційне життя змінилося з часом. Сучасні каталоги троянд дедалі більше віддають перевагу стабільному кольору, високій стійкості до хвороб, сильному аромату або чіткій корисності в ландшафті. «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») є більш нюансованою. Вона винагороджує за спостережливість і підходить садівникам, які насолоджуються сезонними змінами, історією та збереженням знятих з виробництва сортів.

ОПИС СОРТУ

Компактна Англійська кущова троянда «Ausap» / «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») має повторне цвітіння, значний шарм і величезну індивідуальність. Її головна цінність полягає в контрасті між округлими темно-червоними бутонами та дуже повними квітами, які розпускаються блідо-жовтими та абрикосовими перед тим, як змінити колір у бік персиково-рожевого. Кущ корисний у менших садах, змішаних бордюрах та колекційних посадках, де його мінливі кольори можна оцінити з близької відстані. Ця троянда має таке унікальне поєднання характеристик:

  округлі темно-червоні бутони, що розпускаються в блідо-жовті та абрикосові розетки;

  дуже повні, чашоподібні або довільні розеткоподібні квітки;

  зрілі квіти, які набувають персиково-рожевих тонів, часто з витонченими червоними штрихами;

  компактний, кущистий характер Англійської кущової троянди, що підходить для бордюрів і менших садів;

  повторне цвітіння в поєднанні з незвичайною, живописною послідовністю зміни кольорів.

Троянду «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») слід розмножувати вегетативно для збереження її ідентичності. Можливі методи розмноження включають щеплення бруньками або щеплення щитком на відповідну підщепу; також кореневласні рослини можна виростити зі здорових стеблових живців. Напів здерев'янілі живці влітку або здерев'янілі живці під час періоду спокою є підходящими матеріалами для досвідчених садівників за умови використання вільного від хвороб матеріалу.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

Насіннєвий батьківський сорт «Lilian Austin» («Ліліан Остін»), є більшою Англійською кущовою трояндою рожевої палітри, яка зазвичай досягає близько 120 см заввишки та розростається на 120 - 150 см завширшки. Її квіти рожевих відтінків, помірно ароматні та менш мінливі за кольором, ніж в сорту «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті»). В порівнянні з нею, «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») зазвичай помітно менша, більш компактна і тепліша за кольором. Спадковість від «Lilian Austin» («Ліліан Остін») можна побачити в ніжних рожевих тонах при старінні квітки та в кущистому, а не чайно-гібридному характері росту куща, проте «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») замінює широкий рожевий ефект батьківського сорту більш заплутаним переходом від темного бутона до блідо-абрикосової квітки.

Батьківський пилковий сорт «Tamora» («Тамора»), абрикосово-жовта Англійська кущова троянда з дуже повними чашоподібними квітами та сильним ароматом мирри. Вона компактна, зазвичай 90 - 100 см заввишки, і відома чистим персиково-абрикосовим кольором з темнішим центром і блідішими зовнішніми пелюстками. «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») поділяє її багато пелюстковість, компактний розмір, повторне цвітіння та теплу колірну гаму, але помітно відрізняється своїми темно-червоними бутонами, мінливим блідо-жовтим та жовтим забарвленням, червоними штрихами і зазвичай м'якшим ароматом. Там, де «Tamora» («Тамора») є порівняно чистою абрикосовою трояндою, «Queen Nefertiti» («Королева Нефертіті») є більш мінливим поєднанням червоного, блідо-жовтого, абрикосового та персиково-рожевого кольорів.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості