Троянда Lochinvar (Лохінвар)

Компактна англійська кущова троянда ‘Lochinvar’ цінується за свої невеликі, повні рожево-рум'яні розеткоподібні квіти, колючий, гіллястий кущ та виразну спорідненість характеру з шотландськими розами (або бедренцеволистою шипшиною). В саду вона росте як скромний, романтичний кущ, витончена англійська троянда, що робить її особливо корисною для переднього плану бордюрів, невисоких живоплотів, котеджних насаджень та камерних колекцій троянд. Її квітки дуже повні, рівномірно розташовані, ароматні та з'являються протягом тривалого періоду. Це витончена Англійська кущова троянда що повторно цвіте, та успадкувала від диких роз текстуру, дрібне листя, колючість та природний шарм.

ОПИС СОРТУ

Замість великих, важких чашоподібних чи широких розеткоподібних квітів на сильнорослому кущі, троянда «Lochinvar» («Лохінвар») пропонує рослину з витонченішою структурою, дрібним листям, колючими пагонами та квітами, що натякають на делікатність старовинних шотландських троянд, але водночас цвітуть повторно і щедріше, ніж одноразово квітучі види та гібриди, які стали джерелом натхнення для її створення. В колекції троянд «Lochinvar» («Лохінвар») є найактуальнішою для садівників, які цінують витонченість: блідий колір, аромат старовинної троянди, дрібні розеткоподібні квіти та рослина, що втілює певну суворість, яка асоціюється з шотландськими трояндами. Її цінність полягає у вишуканому повторному цвітінні, ніжних рум'яних відтінках та контрасті між тендітними квітками і колючим, близьким до дикого, кущем.

ЦВІТІННЯ

Троянда «Lochinvar» («Лохінвар») загалом є повторно квітучою трояндою. Вона цвіте майже безперервно протягом літа та осені, і за сприятливих умов може створити тривалий сезон цвітіння, проте не варто очікувати, що вона буде продукувати безперервно велику кількість квітів, як це роблять щедрі сучасні кущові троянди в кожному саду. В помірному кліматі з хорошим освітленням, регулярним видаленням відцвілих квітів, поливом та збалансованим підживленням перша хвиля має бути найряснішою, утворюючи багато суцвіть дрібних рум'яних розеткоподібних квітів на компактному кущі. Пізніші хвилі цвітіння, швидше всього, будуть слабшими, але цінними, особливо тому, що масштаби рослини дозволяють навіть скромній кількості квіток виглядати щедро. В прохолоднішому кліматі повторне цвітіння може затриматися або скоротитися після першої ранньолітньої хвилі, тоді як у м'яких приморських садах сезон цвітіння може тривати безперервніше до самої осені.

Квітковий бутон:

Бутони дрібні або середні за розміром, рожевого відтінку, коли пелюстки починають розпускатися, за виглядом бутони відповідають компактному, дрібноквітковому кущу, та згодом розвиваються у свіжо рожево-рум'яні розетки. Чашолистки мають помірно-зелене забарвлення з пурпуровим відтінком ближче до країв та ланцетну форму; є 3 чашолистки зі звичайними приростами та 2 чашолистки без приростів із яскравими волосистими краями. Квітконіжка середнього розміру, міцна і має помірно-зелений колір, вона досить щільно вкрита дрібними колючками та залозистими волосками, особливо в нижній частині квітконіжки. Квітколоже невелике, чашоподібне, має гладку поверхню та помірно-зелене забарвлення.

Квіти:

Квіти сорту «Lochinvar» («Лохінвар») дуже чарівні, дрібного або середнього розміру, середній діаметр розкритої квітки становить близько 4 см, хоча компанія Девід Остін Роузес відносить її за розміром до категорії «середнього» розміру квітки. Квіти від дуже подвійних до повних за кількістю пелюсток. Вони мають свіжий рожево-рум'яний або світло-рожевий колір, розпускаються невеликими суцвіттями та формують маленькі розетки з пухко розташованими пелюстками. Колір здається дуже ніжним та атмосферним: не насиченим рожевим кольором сучасної клумбової троянди і не перлинно-білий як в блідих роз Альба, а ніжний рум'яний, який пасує до котеджних бордюрів, змішаних насаджень із багаторічників та романтичних низьких живоплотів. Форма розетки надає квітці старомодної щільності, проте пелюстки не є настільки щільно розділеними на чотири частини чи щільними. Така форма запобігає аби невеликі квіти виглядали скупченими, і надає кущеві природної грації, що зазвичай притаманна диким видам. Квіти з'являються на рослині по одній або в невеликих суцвіттях по 2 - 5 бутонів разом на міцних квіткових пагонах.

Пелюстки:

Розташування пелюсток є швидше довільним, ніж геометрично формальним, що створює невелику розетку з м'якою, багатошаровою формою. Пелюстки мають м'яку та шовковисту текстуру, з часом вони зазвичай змінюють колір від свіжого рожево-рум'яного до блідішого рожевого, особливо під яскравим сонцем або в теплу погоду, і колір квітки може варіювати залежно від умов вирощування. Оскільки квіти досить відносно невеликі та повні, волога погода іноді може завадити ідеальному розпуску квітки. Видалення зів'ялих квітів після кожної хвилі є доцільним не лише для дотримання охайності, а й тому, що видалення відцвілих квітів стимулює повторне цвітіння.

Аромат:

Аромат від помірного до сильного, з характером Старовинної троянди. Такий профіль запаху розташовує сорт «Lochinvar» («Лохінвар») в ряд Англійських кущових троянд, які вирощують щоб насолоджуватися ними зблизька. Оскільки квіти не великі, аромат найкраще відчувається, коли кущ посаджений біля стежки, зони відпочинку, невисокої стіни або на передньому плані бордюру, де до квітів можна легко дотягнутися. В прохолодну, безвітряну погоду аромат може бути помітнішим; в гарячих, сухих або вітряних умовах він може здаватися легшим.

РОСЛИНА

Сорт троянди «Lochinvar» («Лохінвар») класифікується в садівництві як Кущова троянда і є частиною колекції Англійських кущових троянд. Вона листопадна, компактна, кущиста, колюча і підходить для місця на повному сонці або в часткової тіні. Доросла та добре вкорінена рослина зазвичай досягає остаточних розмірів близько 90 см на 90 см у висоту та ширину, тоді як іноді, особливо в холоднішому кліматі, вона має тенденцію залишатися меншою, приблизно до 70 см у висоту та ширину. Така варіативність є типовою для кущових троянд, чий дорослий розмір сильно залежить від клімату, обрізки, підщепи, родючості ґрунту та тривалості вегетаційного періоду.

Завдяки формі рослини та характеру куща її дуже рекомендують для висадки в змішаних бордюрах, для створення трояндових живоплотів та для місця в часткової тіні, а за звичайних садових умов для неї підходять всі типи ґрунтів. Характер рослини низький, щільний і текстурний. В змішаному бордюрі її можна розмістити поруч із морозостійкими геранями, котовником, шавліями, дрібними дзвониками або сріблясто листими багаторічниками, де її рожево-рум'яні квіти та дрібне листя не будуть пригнічені сусідами. В якості низького живоплоту вона демонструє приємне поєднання ніжності та захисної колючості. В контейнерах її можна вирощувати там, де можна забезпечити зимовий захист та регулярний полив, хоча через її колючий кущ важливим є також правильне розміщення контейнера.

Обрізку слід проводити відповідно до звичайний рекомендацій для кущових троянд. Наприкінці зими або на початку весни видаліть відмерлі, слабкі, хворобливі, перехрещені або загущені пагони, а потім вкоротіть решту скелета куща, щоб створити компактний, провітрюваний кущ. В холоднішому кліматі зимове вимерзання може вимагати дещо сильнішої обрізки. В теплішому кліматі, де пагони зберігаються краще, легше вкорочення та проріджування допоможе зберегти пишніший кущ. Протягом всього сезону цвітіння відцвілі квіти слід видаляти, щоб стимулювати подальше цвітіння та підтримувати охайність куща.

Листя:

Листя сорту троянди «Lochinvar» («Лохінвар») дрібне і присутнє в звичайній кількості. Молоде листя має темно-зелений колір з сильним темно-пурпурово-червоним відтінком, особливо ближче до країв листочків, і пізніше стає темно-зеленим. Листя шкірясте і напів блискуче, воно менше, ніж листя багатьох сучасних Англійських кущових троянд, але чудово контрастує з ніжним кольором квітів на тлі суміші темно-зеленого та пурпурового кольорів молодого листя, змушуючи квітки виділятися ще більше, допомагаючи невеликим розеткам залишатися візуально пропорційними: велике листя робило б квітки непомітними, але дрібніший масштаб листя підтримує всю композицію.

Листові пластини:

Кількість листочків на звичайному листі посередині квіткового пагону зазвичай становить 5 шт., із варіаціями від 3 до 7 шт., враховуючи кінцевий листочок. Листочки дрібні, яйцеподібної форми, напів блискучі, їх краї зазубрені, тип зубців одинарний і великого розміру. Помітною особливістю листочків цієї троянди є темно-пурпурово-червоні краї, особливо помітні та декоративні на молодому листі, але навіть коли листочки стають дорослими, вони все одно схильні зберігати такий тонкий пурпурово-червоний відтінок на краях.

Деревина:

Рослина цієї троянди формує компактний, розгалужений, кущистий скелет із дуже колючими гілками. Таким чином, вигляд куща є низьким, гіллястим та добре розгалуженим, з достатньою щільністю, що робить рослину корисною для використання в якості низьких живоплотів. Вона, ймовірно, утворюватиме вільніший силует, ніж жорсткі сучасні клумбові троянди, а цінність цієї троянди зростає, коли їй дозволяють зберегти певну природну повноту куща, а не обрізають, формуючи жорсткий горбок. Молода деревина має помірно-зелений колір із пурпурово-червоним відтінком, та згодом стає помірно- або темно-зеленою, кора гладенька.

Колючки:

Основні пагони та бічні гілки від основних пагонів сорту троянди «Lochinvar» («Лохінвар») мають значну кількість колючок. Колючки різняться за розміром, мають пряму, вузьку пірамідальну форму, молоді колючки помірно-зеленого кольору і переходять у червоно-пурпуровий ближче до кінчиків, а пізніше стають коричнево-червоними. Одне можна сказати напевно: під час обрізки, видалення відцвілих квітів, посадки або підв'язування рослини слід одягати рукавички. Таке озброєння посилює цінність троянди в якості низького бар'єра або довільного живоплоту, особливо там, де потрібен невеликий захисний кущ. Однак це також означає, що «Lochinvar» («Лохінвар») не слід садити там, де діти, домашні тварини або перехожі будуть постійно зачіпати її.

_ Дрібні колючки:_

На основних пагонах та на бічних гілках від основних пагонів цієї троянди також є помірна кількість дрібних колючок. За формою та кольором вони схожі на більші колючки, але значно менші за розміром.

_ Стійкість до хвороб та стресу:_

Стійкість до хвороб у «Lochinvar» («Лохінвар») є радше помірною, рослини цієї троянди виявляють певну сприйнятливість до чорної плямистості, іржі, борошнистої роси, відмирання пагонів, хвороби повторної посадки (всідання троянд), ботритису та в кліматичних та умовах вирощування, сприятливих для цих патогенів; однак це не слід автоматично вважати ознакою того, що ця троянда є дуже схильною до хвороб. Це означає, що її слід вирощувати з дотриманням звичайних принципів профілактики хвороб, які використовуються для інших Англійських кущових троянд: посадка на добре провітрюваному місці, обов’язково ранкове сонце, де це можливо, уникнення поливу зверху на листя у вологому кліматі, видалення опалого листя восени та застосування органічної мульчі без заглиблення кореневої шийки. В кліматичних регіонах із сильним тиском чорної плямистості ця троянда може потребувати ретельнішого догляду, ніж найсучасніші кущові троянди, відібрані за ознакою стійкості до хвороб. Ризик появи борошнистої роси знижується завдяки стабільній вологості ґрунту та хорошому руху повітря; з іржею найкраще боротися за допомогою догляду та уникнення стресових, загущених посадок.

Що стосується морозостійкості, RHS присвоює «Lochinvar» («Лохінвар») рейтинг зимостійкості H6, що відповідає зимостійкості на всій території Сполученого Королівства та Північної Європи з діапазоном мінімальних температур приблизно від -20°C до -15°C (від -4°F до 5°F). Це приблизно відповідає зонам USDA з 6 по 9. Троянда «Lochinvar» («Лохінвар») підходить для помірних і помірно холодних садів, хоча в континентальному кліматі, холоднішому за зону USDA 6, її слід садити глибоко, добре мульчувати та захищати від морозів і висушуючих зимових вітрів. В спекотному кліматі блідо-рум'яні квіти цієї троянди мають тенденцію відцвітати швидше, а повторне цвітіння може залежати від поливу та захисту від екстремальної денної спеки.

Назва ‘Lochinvar’ походить із літературного світу сера Вальтера Скотта. Компанія Девід Остін Роузес (David Austin Roses) пояснює, що Лохінвар - це молодий, вірний лицар, який з'являється ненадовго, але запам'ятовується у п'ятій пісні епічної поеми Скотта «Марміон».

Жодних підтверджених великих нагород, сертифікатів, призів випробувань ADR, нагороди RHS Award of Garden Merit, нагороди All-America Rose Selections, нагороди Australian National Rose Trial або еквівалентних конкурсних відзнак троянда «Lochinvar» («Лохінвар») до цього дня не здобула.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «Ausbilda» / «Lochinvar» («Лохінвар») був створений Девідом Ч. Г. Остіном в Сполученому Королівстві та представлений компанією Девід Остін Роузес (David Austin Roses) в 2002 році під виставковою назвою «Lochinvar» («Лохінвар»). Походження сорту залишається захищеною власністю компанії Девід Остін Роузес (David Austin Roses) і офіційно походження зазначається як результат перехресного запилення двох неназваних сіянців троянд нерозголошеної селекції. Хоча сорт має садівничу схожість із шотландськими розами або трояндами з впливом Pimpinellifolia без належних підтверджених даних про батьківство, такі припущення деяких баз даних є досить спекулятивними.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

«Ausbilda» / «Lochinvar» («Лохінвар») не слід плутати з великими, розкішними Англійськими трояндами, які прославили Остіна в світовій торгівлі. Її масштаб і текстура стриманіші. Вона належить до невеликих, романтичних, природно стилізованих троянд, які приваблюють колекціонерів та садівників, зацікавлених у тонкій грані між диким шармом видів та сучасним повторним цвітінням. В цьому плані вона посідає поруч, хоча й не ідентично, з такими трояндами, як «Wild Edric» («Дикий Едрік»), ще одним кущовим гібридом Остіна, який теж гіллястий, прямостійний, колючий і дуже ароматний, проте«Wild Edric» («Дикий Едрік») є набагато більшим та насиченішим за забарвленням.

ОПИС СОРТУ

Троянда «Ausbilda» / «Lochinvar» («Лохінвар») - це маленька, колюча, рожево-рум'яна Англійська кущова троянда для садівників, які цінують текстуру, аромат і характер старовинної троянди вище за великий розмір квітки. Найкраще її садити на близькій відстані, де можна повною мірою оцінити її дрібні розетки, помірно-сильний аромат старовинної троянди та компактний кущ. Вона особливо підходить для створення низьких живоплотів, посадки на передньому плані бордюрів, котеджних садів, колекційних садів та прохолодно-помірних кліматичних регіонів завдяки своєму унікальному поєднанню характеристик:

  дрібні, дуже повні, пухко складені рожево-рум'яні розеткоподібні квіти розміром приблизно 4 см;

  помірно-сильний або сильний аромат старовинної троянди;

  колючий, компактний гіллястий кущ із дрібним темно-зеленим листям;

  повторне цвітіння, який найкраще проявляється за сприятливих помірних умов.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Найближчим і найбільш повчальним порівнянням для «Ausbilda» / «Lochinvar» («Лохінвар») є Англійська кущова троянда Девіда Остіна «Miss Alice» («Місс Еліс»), представлена лише трохи раніше, та яка має подібний садівничий масштаб. Обидві троянди належать до компактної, ніжно-рожевої лінії Англійських троянд, і обидві підходять для камерного розміщення в саду, а не для великого масштабного використання. Кожна з них доречна для переднього плану змішаного бордюру, клумби з трояндами або невеликої романтичної посадки, де квіти можна роздивитися та відчути їхній аромат зблизька. Обидві також пропонують аромат Старовинної троянди, бліде забарвлення та витончену, ностальгічну чарівність, що приваблює садівників, які віддають перевагу ніжності над драматичним показом.

Відмінності, однак, є досить суттєвими, так «Miss Alice» («Місс Еліс») загалом має більші квіти, ніж «Lochinvar» («Лохінвар»), з квітами від середнього до великого розміру як для компактного куща, дуже повними, світло-рожевими і переважно поодинокими. Її квіти мають формальнішу, розділену на четвертину розеткоподібну форму і вирізняються м'якшою елегантністю клумбової троянди. «Lochinvar» («Лохінвар»), навпаки, утворює дрібніші рожево-рум'яні квіти, зібрані в невеликих суцвіттях і сформовані з нещільно розміщених пелюсток в маленькі розетки. Ефект сорту «Miss Alice» («Місс Еліс») є більш витонченим і зосередженим на окремих квітах, тоді як ефект «Lochinvar» («Лохінвар») є легшим, більш скупченим та природно кущистішим.

За кольором ці дві троянди також відрізняються в нюансах. «Miss Alice» («Місс Еліс») розпускається ніжно-рожевою і з віком квіти можуть бліднути до дуже світлих рожевих або майже білих тонів, особливо на зовнішніх пелюстках. «Lochinvar» («Лохінвар») має свіже рожево-рум'яне забарвлення, що створює прохолодніше враження, притаманне шотландським трояндам. Її колір не є таким помітним, як у багатьох сучасних рожевих Англійських троянд, але він чудово гармонує з дрібним листям, сіролистими багаторічниками, блідо-синіми супутниками та вільними котеджними насадженнями.

Характер куща показує чітку різницю. «Miss Alice» («Місс Еліс») формує охайний, компактний кущ, часто невисокий і придатний для клумб або переднього плану змішаного бордюру. «Lochinvar» («Лохінвар») також компактна, але її характер більш колючий, гіллястий та наближений до дикого, з дрібним листям. Коли «Miss Alice» («Місс Еліс») є маленькою, витонченою Англійською кущовою трояндою, «Lochinvar» («Лохінвар») виглядає більше як окультурений місток між Англійською трояндою та старовинними шотландськими.

«Miss Alice» («Місс Еліс»), ймовірно, є кращим вибором для компактного показу ніжно-рожевих Англійських троянд із більшими квітами та охайнішим силуетом у саду. «Lochinvar» («Лохінвар») є більш самобутньою колекційною трояндою: меншою, колючою, більш текстурною, незвичною та ціннішою там, де потрібні шарм шотландської троянди, блідіші суцвіття розеткоподібних квітів та трохи дика атмосфера старовинної троянди.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості