Чорна плямистість

На рослині троянди з'являється чорна плямистість

Чорна плямистість зустрічається частіше у певних географічних зонах, деякі сорти троянд більш сприйнятливі до неї ніж інші. Частіше волога погода сприяє розвитку хвороби, адже для проростання спор чорної плямистості потрібна вода. Поєднання тепла та вологи створює ще краще умови, тож у вологому та теплому кліматі чорна плямистість зустрічається найчастіше. Також ранкова роса значно покращує умови для чорної плямистості. А от у сухому та теплому кліматі вона зустрічається набагато рідше, проте садівники в такому кліматі мають чимало інших турбот. Деякі спеціалісти відмічають що на крейдяно-вапняних ґрунтах ця хвороба зустрічається частіше, а на кислих ґрунтах рідше.

Останніми роками все більше з’являється сортів більш стійких до чорної плямистості, тому якщо використання хімікатів в саду для вас не можливе з тих чи інших причин, зверніть увагу на такі сорти. Сучасна селекція створила величезний асортимент найрізноманітніших троянд стійких до цієї хвороби. Проте не всі сорти мають таку стійкість. Якщо ваш улюблений сорт є сприятливим до чорної плямистості, але ви не в силах від нього відмовитися, то варто переосмислити свій підхід до догляду за трояндами. Наприклад лише відмовившись від поливу дощуванням можна значно знизити ризик появи цієї хвороби у вашому садку.

Тож аби озброїтися краще проти цієї розповсюдженої хвороби, давайте дізнаємося про неї більше: чорна плямистість — поширене захворювання троянд, що викликається грибком Diplocarpon rosae Wolf (конідіальна стадія:Marssonina rosae (Lib.) Died.). Викликає передчасне скидання листя та призводить до ослаблення рослин. Всі сорти троянд є більш-менш схильними до цього захворювання.

Чорна плямистість з'являється на троянді "Shoking Blue" ("Шокінг Блю")

Історія хвороби

Про утворення спор (конідіальну стадію гриба) вперше повідомив Еліас Магнус Фріс у 1815 році у Швеції. Після цього з’явилися повідомлення з Бельгії та Франції, а в другій половині дев’ятнадцятого століття про хворобу також повідомляли з Німеччини та Великобританії. Наприкінці дев'ятнадцятого століття надійшли повідомлення з Італії, Північної Америки та Австралії. Захворювання було зареєстровано в Китаї в 1910 році і в 1914 році в Японії. Усі ці документи повідомляють про гриб на конідіальній стадії. Перше повідомлення про кінцеву стадію надійшло від міколога із США, Фредеріка Адольфа Вольфа в 1912 році. Він знайшов апотеції гриба на перезимувавшому листі в Ітаці (штат Нью-Йорк, США). Зараз грибок поширений по всьому світу і навіть зустрічається на таких віддалених островах, як Філіппіни та Гаваї.

Троянда «Red Intuition» також чутлива до чорної плямистості

Симптоми та життєвий цикл грибка

Як визначити: з середини літа на листках і, в деяких випадках, на стеблах з’являються чорні плями. Листя жовтіє і з часом опадає. Необроблені рослини можуть згодом загинути.

Навесні перші інфекції викликаються спорами, які зимували в опалому листі або в структурах, які називаються ацервулами, на стеблах. Acervuli — це структури плодового тіла, які гриб розвиває в листках, утворюючи конідії, спочатку субартикулярно або субепідермально. Спори прилипають до кутикули листка, проростають і проникають у клітини епідермісу. Гриб утворює нитки субкутикулярних гіф і проростає глибше в листок, причому міжклітинні гіфи посилають у клітини рослин структури, що поглинають поживні речовини, звані гаусторіями. На верхній поверхні листя з’являються дрібні коричневі плями, які перетворюються на плями неправильної форми з бахромчатими краями.


У той час як коричневі плями розвиваються на листках, маленькі чорні ацервули з новими спорами (конідіями) часто утворюються під кутикулою концентричними колами, але також розподіляються нерівномірно. Діаметр шийки може коливатися від 50 до 400 мм. Усередині кожного ацервулуса є маси двоклітинних конідій. Конідії поширюються дощовою водою, комахами або павукоподібними і викликають інфекцію на нових листках троянд протягом усього літа, якщо вологість досить висока. Тканина листя навколо плям жовтіє, і листя опадає від найменшого дотику. Усередині жовтої тканини метаболічна активність дуже висока. У жовтій тканині можна виміряти високу ферментативну активність, а фенольні сполуки та амінокислоти накопичуються. Вироблення етилену також пов'язане з пожовтінням і опаданням листків. Вироблення етилену в листках троянд з чорною плямою дуже високе на початку процесу зараження, але зменшується, коли листя жовтіє.

Восени гриб проникає глибше в тканини листя, і під епідермісом розвиваються нові шийки. Іноді разом з двоклітинними конідіями утворюються одноклітинні спори (сперматії). Субепідермальні ацервули здатні перезимувати навіть за сильних від’ємних температур. Якщо для гриба сприятливі умови, то восени сформується ідеальна стадія життєвого циклу. Аскопори (які є гаплоїдними і вимагають спарювання (каріогамія) і мейозу) можна знайти наступної весни; вони утворюються грибком на листках у структурах, які називаються апотеціями. Саме тому найдієвішим методом боротьби з чорною плямистістю, якщо вона вже з’явилася на кущах – це прибирати уражене листя.

«Keira», флористична троянда Девіда Остіна, також має схильність до чорної плямистості

Запобігання та контроль

Оскільки конідії з чорною плямистістю мають контактувати з водою, перш ніж вони проростуть, листя троянд не можна залишати вологими протягом кількох годин. Якщо троянди поливають дощуванням, то робити це потрібно тільки світлим ранком. Необхідно забезпечити хорошу циркуляцію повітря, уникаючи густої посадки, щоб листя трояндових кущів швидше сохло. Звичайно ж ідеальним варіантом полива троянд – є полив під корінь. Такий полив не створює кращих умов для проростання та розповсюдження грибка.

Мульчування ґрунту перегноєм, сухою травою, торфом, іншими рекомендованими матеріалами, покладеним товщиною в 2.5 см безсумнівно корисно тим, що запобігає роздуванню спор із ґрунту. Крім того, це, звісно, сприяє збереженню вологості ґрунту, кращому росту куща, оскільки з часом мульча буде розкладатися та збагачувати ґрунт навколо куща.

Якщо ж все-таки троянда захворіла і Ви побачили перші ознаки хвороби на кущі потрібно перейти до більш активних дій. Спершу, видаліть усі заражені листя та стебла та знищіть їх. Не компостуйте їх, оскільки спори збережуться і з перегноєм можуть поширитися на інші рослини, чи ж повернутися на троянди. Замість цього помістіть заражені листя в поліетиленовий пакет і викиньте їх. Звичайно ж таким чином спори не будуть знищені, вони просто переїдуть на нове місце. Найвірнішим способом знищення спорт є спалення, проте цей спосіб має свої недоліки, про які в даній статті ми говорити не будемо. Особисто я для укриття троянд беру ґрунт із городу, копаючи досить глибоку яму, в яку скидаю хворе листя ті гілки, на глибині більше 150 см спори надійно будуть поховані і не будуть поширюватися.

Якщо під час прибирання хворого листя та обрізки уражених гілок довелося сильно обрізати рослину – обов’язково добре підгодуйте та полийте її, аби сприяти швидкому одужанню та нарощенню зеленої маси.

Вчасне прибирання зараженого листя запобігає поширенню хвороби в саду, особливо на інші кущі троянд, навіть на більш стійкі до цієї хвороби. Особливо важливо прибирати уражене листя восени, коли погода більш сприятлива для розвитку грибка, а також таким чином Ви значно попередите його поширення наступного року. Чорна плямистість є частиною вирощування троянд, і повністю їй запобігти не можливо.

Існує ряд хімічних речовин, які допомагають попереджати появу хвороби та утримувати її поширення в саду, якщо вона вже з’явилася. Слід завважити що при використанні хімічних препаратів слід суворо дотримуватися інструкцій з їх використання, оскільки перевищення норм дозування препарату може завдати значної шкоди не лише троянді у вигляді опіків листя, а і вам та навколишньому середовищу.

«Black Beauty», одна з найтемніших червоних троянд, яка теж дуже вражається чорною плямистісттю

Хімічний контроль

До використання фунгіцидів, як і інших хімічних засобів завжди потрібно підходити серйозно та зважено, адже в будь-якому разі вони несуть певну долю забруднення. Проте і без них не завжди можна обійтися. Працюючи з ними потрібно завжди в захисному спорядженні, суворо дотримуючись інструкцій вказаних на упаковці.

Після обрізки навесні слід застосувати захисний фунгіцид, щоб знищити щойно поширені конідії. Обробку слід повторювати з інтервалом 10-14 днів, коли з'являться нові листки. Якщо на рослинах троянд з’являється чорна плямистість, її важко контролювати. В даний час як фунгіциди проти чорної плямистості використовуються такі речовини: бітертанол, дихлоуанід, фенарімол, крезоксиметил, тебуконазол, сірка, ципродиніл, манделаміди та триазоли.

З мого досвіду хороші результати досягаються чергування триазоловими препаратами (Топаз, Сингента) та суміші пенконазол та дифенказолу (Джек-Пот від Укравіт). При цьому зазвичай першу оброку я проводжу із застосуванням ципроденілу (препарат Хорус справляється із цієї задачею на відмінно) відразу після встановлення стабільних плюсових температур. Через 10 – 14 днів повторюю обробку Топазом, та ще через 10 – 14 днів застосовую Джек-Пот. Зазвичай така схема обробки дає хороший захист від проростання спорт на початку сезону, коли погода більш сприятлива для проростання спорт чорної плямистості.

Надалі, за дотримання всіх основних агротехнічних заходів при вирощуванні троянд мені вдається захворюваності на чорну плямистість у троянд превентивною обробкою раз на 30 – 40 днів, чергуючи препарати Топаз та Джек-Пот.

Фунгіциди, які показують чудові результати в моєму саду

Селекція нових сортів зі підвищенням стійкості до чорної плямистості

Оскільки гриб не є суто біотрофним паразитом, його можна вирощувати на штучних умовах. Ізоляти гриба можна диференціювати за морфологічними ознаками або за їх взаємодією з різними трояндами. Розведення на стійкість до чорної плямистості вимагає наявності генів стійкості. Після оцінки видових і гібридних троянд у деяких видів троянд, таких як Rosa rugosa Thunb. ex Murray та у R. rugosa Thunb., були виявлені гени стійкості, і селекціонери намагаються перенести ці гени в сорти шляхом схрещування або включити гени стійкості інших рослин до трансгенних троянд.

Проте виведення сортів троянд, стійких до чорної плямистості, є трудомістким процесом через складну генетичну структуру троянд. Стійкість до чорної плямистості діє на двох рівнях: механічному та/або метаболічному. Товста кутикула може перешкоджати проникненню зародкової трубки грибка. З іншого боку, рослина може виробляти речовини, які пригнічують проростання конідій або зупиняють ріст грибка після того, як він вторгся в рослинну тканину. У розведенні на стійкість першим кроком є пошук джерел стійкості до чорної плямистості. Для цього необхідно провести оцінку видових і гібридних троянд. Потім стійкі троянди необхідно схрестити з іншими трояндами, а розсаду необхідно перевірити якомога раніше за допомогою однієї з методик щеплення з наступним відбором за іншими ознаками, такими як форма квітки, характер росту та запах.

Саме тому виведення стійких до чорної плямистості сортів це досить дорогий та тривалий процес, і на зараз поки що сорти з повною резистентністю до цієї хвориби не виведені. Проте сучасна селекція спромоглася значно покращити стійкість до чорної плямистості у новинках останніх років.

Невідомий сорт троянд, який дуже гарний, але також сильно постраждав

Тут ми підготували для вас підбірку сортів троянд, які мають дуже хорошу стійкість до чорної плямистості.