Троянда La Rose de Molinard (Ля Роз де Молінар)

Цвітіння «La Rose de Molinard» («Ля Роз де Молінар») дуже рясне і майже безперервне. Її витончені квіти тримаються дуже довго і ідеально підходять для створення ароматних букетів. Має дуже сильний п'янкий аромат чаю з нотками цитрусових, дуже схожий на аромат грейпфрута. Краса цієї троянди робить її ідеальним вибором для ваших клумб, міксбордерів і бордюрів з троянд. Має інтенсивний, кущистий тип росту з глянцевим, привабливим листям. Цей сорт троянд дуже стійкий до захворювань, що підтверджено маркуванням ADR, яке також було присвоєно цій троянді.

ОПИС СОРТУ
Таблиця, використана для визначення кольорів, належить Королівському садівничому товариству (R.H.S. Color Chart—2001). Опис базується на спостереженні за рослинами, щепленими на підщепі Rosa multiflora під час вирощування у відкритому ґрунті в центральній Франції, у Малікорні, Франція.

ЦВІТІННЯ
Цвіте рясно, хвилями протягом усього сезону, майже безперервно, починаючи з кінця весни або початку літа і до самих заморозків. Цей сорт починає цвісти досить рано.

Квітковий бутон:
Квіткові бруньки «La Rose de Molinard» («Ля Роз де Молінар») мають яйцевидну форму в поздовжньому розрізі безпосередньо перед розкриттям чашолистків. Довжина бруньки становить приблизно 25-30 мм до того, як розкриються чашолистки, із середньою довжиною приблизно 26 мм, а діаметр бруньки приблизно 40 мм безпосередньо перед розкриттям пелюсток. Колір бутона червоний (група 53B). Відразу після розкриття чашолисток довжина бутону становить приблизно 35-40 мм, середня довжина приблизно 37 мм. Колір після пелюсток змінюється на помірно-фіолетово-червоний (група 54A). Бутони з’являються по кілька разом у невеликих суцвіттях по три на стеблі або частіше по одній.

Квітконіжка прямостояча, жорстка, світло-зеленого кольору (група 144В) з деякими темно-коричневими фіолетовими відтінками (група 183С). Довжина становить приблизно від 8,5 до 11,5 см, середня довжина — близько 10 см, а середній діаметр — близько 5 мм.

Кількість чашолистків 5, вони мають подовжену, загострену форму; один або два чашолистки зазвичай не мають приростків, а два або три чашолистки зазвичай мають дуже маленькі приростки. Приростки зубчасті. Довжина чашолистка зазвичай становить приблизно 3 см, а ширина чашолистка зазвичай становить приблизно 1 см. Їх колір помірно-зелений (група 143B) на верхній поверхні та помірно-коричнево-зелений (група 138B) на нижній поверхні.

Блум:
При погляді зверху квіти мають неправильну округлу форму. Вони дуже повні, чашоподібної форми, сплощені у верхній частині, якщо дивитися збоку, і сплощено опуклі знизу, якщо дивитися збоку. Середній діаметр розкритої квітки становить від 9 до 12 см і приблизно 10 см в середньому, зі стандартним відхиленням 0,5 см.

Квіти тримаються на рослині приблизно 6 днів за нормальних умов навколишнього середовища та приблизно 4 дні, якщо їх зрізати та поставити у вазу. Пелюстки зазвичай відриваються чисто, не висихаючи на рослині.

Пелюстки:
Кількість пелюсток становить від 65 до 85, а середня кількість на квітку становить приблизно 80.

Довжина пелюстки приблизно від 35 до 50 мм при середній довжині 45 мм; ширина приблизно від 32 до 50 мм, із середньою шириною 42 мм. Пелюстки мають округлу форму, хвилястість країв пелюсток слабка, рефлексія країв дуже слабка. Верхівка пелюстки має тенденцію бути відносно плоскою, а основа пелюстки має тенденцію до сплощено-опуклої форми.

Забарвлення пелюсток в середній частині пелюстки на внутрішній і на зовнішній поверхні світло-блакитно-рожеве (група 62С). Забарвлення пелюсток на крайній частині внутрішній і на зовнішній стороні помірно-блакитно-рожеве (група 61D). Пляма біля онови пелюстки невелика за розміром і зазвичай займає лише приблизно 3-5 відсотків поверхні пелюстки. Колір внутрішньої та зовнішньої сторони плями світло-жовтий (група 8C) з кольором на краях оранжево-червоного кольору (група 32B). Аромат:
«La Rose de Molinard» («Ля Роз де Молінар») має дуже сильний аромат чаю з цитрусовими нотами, схожими на аромат грейпфрута.

Репродуктивні органи:
Тичинок на квітці приблизно 130, вони розташовані досить рівномірно.

Тичинкові нитки середньої довжини, не всі мають пильовик, мають темно-жовтий колір (група 14A).

Пильовики середнього розміру, усі розкриваються приблизно одночасно, мають темно-жовте забарвлення (група 14A).

Пилку небагато, має жовто-помаранчевий колір (групи 21A).

Кількість маточок в середньому 30 штук.

Стовбчик середньої довжини та кольору червоно-рожевого кольору (группа 43C).

Рильця світло-жовто-оранжеві (група 18B), і зазвичай присутні на тому ж рівні, що й пильовики.

Шипшина у поздовжньому розрізі має лійчату форму та середній діаметр приблизно 20-25 мм.

РОСЛИНА
Зріла рослина «La Rose de Molinard» («Ля Роз де Молінар»), яку навесні обрізали на висоту від 20 до 30 см, дає квітконосні стебла середньою висотою приблизно від 70 до 150 см і середньою довжиною приблизно 90 см. Ширина дорослої 3-річної рослини близько 90 - 100 см. Має дуже інтенсивний і кущистий тип росту. Утворює привабливий прямостійний кущ з густим, блискучим листям.

Листя:
Має нормальну кількість листя. Кількість листя типова для класу і зазвичай нараховує приблизно від 90 до 100. Кінцеві листочки зазвичай мають приблизно 60-90 мм (у середньому 70 мм) у довжину та приблизно 40-65 мм (у середньому 45 мм) у ширину. Прилистки прирослі, середнього розміру, зазвичай мають довжину приблизно 20-30 мм (в середньому 25 мм), ширину приблизно 5-8 мм (із середньою шириною 7 мм) по середині.

Листові пластини:
Кількість листочків на середніх листках по середині пагону від 3 до 5. Вони мають загалом яйцеподібну форму, із загостреною верхівкою, заокруглені біля основи та опуклі в поперечному перерізі. Зазубрина наявна, поодинока та неправильної форми. Загальний вигляд листівок має глянцевий вигляд.

Черешок зазвичай має кілька шипів, часто від 1 до 3 на черешку, а внутрішня поверхня жолобиста з незалізистими краями. Колір черешка на квітконосних стеблах темно-коричнево-фіолетовий (група 183C); і колір зрілої тканини темно-коричнево-зелений (група 146A) на верхній поверхні та помірно-коричневий зелений (група 146C) на нижній поверхні. Довжина черешка кінцевого листочка приблизно від 16 до 24 мм, в середньому приблизно 20 мм; товщина близько 2 мм.

Рахіс має помірно-зелений колір (група 144А) і гладку структуру. Довжина становить приблизно 5,5 см, а діаметр приблизно 1-2 мм.

Довжина кінцевого листочка приблизно від 60 до 90 мм, в середньому приблизно 70 мм; ширина приблизно від 40 до 65 мм, в середньому приблизно 55 мм. Молоді листочки мають темно-коричнево-зелений колір (група 146A) з деяким темно-коричневим пурпуровим відтінком (група 183C) на верхній і нижній сторонах.

Колір листівки на квітуючому стеблі темно-зелений (група 139A) на верхній стороні та помірно-коричнево-зелений (група 137C) на нижній стороні. Колір листків на зрілій деревині темно-коричнево-зелений (група 147A) на верхній стороні та помірно-коричнево-зелений (група 146C) на нижній стороні.

Жилкування розташоване типовим чергуванням, забарвлення зазвичай світло-зелене (група 151A) на зрілій деревині та темно-коричневе фіолетове (група 183C) на кінцях молодих стебел і квітконосних стеблах.

Деревина:
Молоді пагони, довжиною приблизно 20 см мають темно-фіолетовий колір (група 79A). Молоді квітконосні пагони мають темно-коричнево-зелений колір (група 137B).

Зріла деревина має темно-коричнево-зелений колір (група 137B) і зрідка темно-фіолетовий відтінок (група 79A).

Пагони:
Діаметр звичайного пагону становить приблизно 10-18 мм, в середньому 12 мм.

Колючки:
Колючки «La Rose de Molinard» («Ля Роз де Молінар») мають опуклий верхній край і увігнутий нижній край. На типовому квітконосному стеблі довжиною 90 см зазвичай немає колючок на 30 см нижче бруньки, протягом наступних 30 см колючок немає або їх дуже мало, а протягом останніх 30 см деякі колючки розташовані нерівномірно і мають довжину приблизно від 3 мм до 1 см і середньою довжиною приблизно 8 мм. На молодому пагоні довжиною близько 30 см колючок зазвичай немає. Колір колючок на квітконосних стеблах від темно-коричнево-фіолетового (група 184A) до темно-пурпурно-червоного (група 60B), а на зрілій деревині колючки від темно-коричнево-фіолетового (група 184A) до темно-фіолетово-червоного забарвлення (група 60B).

Маленькі колючки:
На головних пагонах та на бічних від головних пагонах дрібних колючок не спостерігається.

Стійкість до хвороб:
Сорт показав відмінну стійкість до хвороб, особливо до чорної плямистості та борошнистої роси.

Зимостійкість і посухостійкість середня.

У Південній Африці продається під назвою «Gülilah» («Гуліла») з 2009 року.

В Австралії продається з 2014 року як «Parfum de Paris» («Парфум де Парі»).

Сорт отримав 14 медалей, серед яких:

Премія «Золотий стандарт».

Нагорода RHS за садові заслуги.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ
«Delgraros» був створений шляхом штучного запилення, проведеного протягом 1998 року в оранжереї в Йері, Франція, де було схрещено двох батьківських сорті, які раніше були вивчені в надії, що вони внесуть бажані характеристики. Жіночий батьківський сорт (тобто насіннєвий батько) був сортом «Delge» / «Centenaire de Lourdes» Андре Дельбар-Шабера до 1958 року. Чоловічий батьківський сорт (тобто пилковий батько) був «Adharman» / «Le Grand Huit» Мішеля Адама, 1993 рік.

Насіння, отримане в результаті вищевказаного запилення, було висіяно та отримано маленькі рослини, які фізично та біологічно відрізнялися одна від одної. Результатом вибіркового дослідження виявлено рослину нового сорту.

ПІДСУМКИ СОРТУ Нова та відмінна рослина «Delgraros», демонструє наступну комбінацію характеристик:

(a) з фізичної точки зору утворює зелену зрілу деревину, має кущистий характер росту з глянцевим листям і утворює привабливі довготривкі дуже повні квіти рожевого кольору, які мають сильний аромат, і

(b) з біологічної точки зору утворює густу рослинність, дає рясне цвітіння на практично безперервній основі та демонструє гарну стійкість до чорної плямистості та борошнистої роси;

Новий сорт добре відповідає потребам садівничої галузі та особливо добре підходить для вирощування у відкритому грунті для оздоблення ландшафту.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКІВСЬКИМИ СОРТАМИ
Новий сорт «Delgraros» можна легко відрізнити від його батьківських сортів з огляду на комбінацію характеристик, описаних тут.

Наприклад, новий сорт можна легко відрізнити від його батьківського сорту «Delge» / «Centenaire de Lourdes» за допомогою дослідження цвітіння та загальної сили рослини. Зокрема, квіти сорту «Delgraros» більші та мають більшу кількість пелюсток, ніж сорт «Delge» / «Centenaire de Lourdes». Крім того, сорт «Delgraros» демонструє більш інтенсивний ріст, ніж сорт «Delge» / «Centenaire de Lourdes».

На відміну від сорту «Delgraros», сорт «Adharman» / «Le Grand Huit» має темно-червоні квіти.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ
Сорт «Delgraros» за цим винаходом також можна легко відрізнити від сорту «Delgramau» / «La Rose du Petit Prince», який був сіянцем з того ж самого перехресного запилення. Суцвіття сорту «Delgramau» / «La Rose du Petit Prince» мають меншу кількість пелюсток і мають бузковий колір, а не рожевий, який демонструє сорт «Delgraros».

Зони USDA 6 та вище