Троянда Gräfin Diana (Графиня Діана)

Вийнятково запашна сучасна чайно-гібридна троянда ‘Gräfin Diana’ поєднує виразне темно-багряно-пурпурове забарвлення з повнішою, м’якшою формою квітки, якій дедалі більше віддають перевагу в селекції двадцять першого століття. Її фіолетово-чорні бутони розкриваються в дуже подвійні квіти оксамитового пурпурово-червоного, бордового та винно-червоного відтінків, тоді як вишуканий парфум із нотами троянди, фруктів, цитрусових, меду та лічі надає сорту особливої індивідуальності. На відміну від багатьох запашних чайно-гібридних троянд попередніх поколінь, сорт також відібирався за ознаками здоров'я листя та згодом пройшов вимогливе німецьке випробування ADR. Рослина прямостійна, помірно сильна, і зібрала незвичайно солідний список нагород за аромат та садові характеристики.

ОПИС СОРТУ

«Gräfin Diana» («Графиня Діана») представляє дуже цікавий напрямок в сучасній селекції чайно-гібридних троянд: квітка достатньо велика, прямостійна та індивідуально представлена, зберіга класичний зрізочний характер класу, але набагато повніша і менш чисто бокалоподібна, ніж більшість виставкових чайно-гібридних троянд двадцятого століття. Повністю розкриті квіти набувають широкої, дещо чашоподібної або сплющеної форми з численними пелюстками та петалоїдами в центрі, що надає квітам романтичного характеру, подібного до деяких старовинних або сучасних ностальгічних троянд.

Колір є однією з головних визначальних рис сорту, він знаходиться десь між насиченим пурпурово-червоним, бордовим, фіолетово-червоним або винно-пурпуровим. Загострені бутони в сутінках можуть здаватися майже чорними, оскільки їхні зовнішні сторони пелюсток мають дуже темні сірувато-пурпурові тони. В міру розкриття квітки на зовнішніх пелюстках стають помітні холодніші пурпурові та фіолетові тони, тоді як центр часто зберігає дещо тепліші червоно-пурпурові відтінки. З віком загальна тональність зміщується ближче до фіолетового, і саме такий змінний колір надає дорослій рослині значної глибини, оскільки темні бутони, щойно розквітлі пурпурово-червоні квіти та старші квітки з фіолетовим відтінком можуть бути розкритими одночасно.

Другою визначальною рисою сорту є парфум. Аромат сорту «Gräfin Diana» («Графиня Діана») є важливою частиною історії випробувань сорту та його подальшого відбору для колекції Парфума (PARFUMA). Поєднання сильного аромату, багатого кольору та кращого за середнє здоров'я листя вирізняє його з-поміж старіших темних чайно-гібридних троянд, в яких одна з цих рис часто досягалася за рахунок іншої. Визнання сорту ADR є особливо актуальним в цьому відношенні, оскільки німецька система тестування надає значної ваги здоров'ю рослин та загальним садовим показникам, а не лише красі квітів. Тож, сорт має цінність не лише для колекціонерів запашних троянд, а й для садівників, які шукають формальну чайно-гібридну троянди без надзвичайної сприйнятливості до хвороб, історично пов'язаної з деякими дуже запашними сортами.

ЦВІТІННЯ

Троянда «Gräfin Diana» («Графиня Діана») є повторно квітучим сортом, який цвіте з початку літа до осені. Вкорінені та дорослі рослини цвітуть неодноразово протягом вегетаційного періоду, та рясні хвилі цвітіння, за якими слідують коротші періоди вегетативного відновлення, є нормою, особливо в кліматі з холодними зимами. Його перша головна хвиля зазвичай є найряснішою, оскільки багато перезимувавших або новосформованих базальних і бічних пагонів цвітуть в один і той самий період. Видалення зів'ялих квітів або зріз квітів із збереженням достатньої кількості листя під зрізом стимулюватиме наступну хвилю. Теплий клімат, родючі ґрунти можуть скоротити інтервал між хвилями, тоді як посуха, надмірна літня спека, брак поживних речовин або сильне скидання листя можуть викликати більш помітну паузу. Оскільки квіти переважно з’являються по одній, загальний ефект цвітіння полягає в послідовності розквіту індивідуально виразних, темних, сильно пахучих квітів, розподілених на прямостійному гіллястому кущеві.

Квітковий бутон:

Бутон середнього розміру, загострено-яйцеподібний, приблизно 2,5 см завдовжки та 2 см завширшки на початку розкриття. Такий порівняно компактний, але чітко окреслений бутон належить до декоративних переваг сорту. До розкриття чашолистків його забарвлення дуже темне, сірувато-пурпурове; приблизно на одну чверть відкриття поверхні пелюсток поєднують темний червоно-пурпуровий та сірувато-пурпуровий відтінки. В прохолодну погоду або за тм’яного освітлення концентрація пігменту може створити враження що бутон майже чорний, хоча генетично та ботанічно його краще описувати як надзвичайно темний фіолетово-червоний або пурпуровий, ніж насправді чорний.

На бутоні є п'ять чашолистків, у середньому приблизно 3 - 4 см завдовжки та 1,2 - 1,4 см завширшки. Три зазвичай несуть великі листоподібні прирости. Їх зовнішні поверхні жовто-зелені на колір, тоді як верхні сторони зеленіші; опушення спостерігається на внутрішній стороні чашолистків, а чисельні залозки на ніжках зафіксовані на зовнішніх сторонах і краях. Квітконіжки міцні, зазвичай близько 5 - 7 см завдовжки та 4 - 5 мм в діаметрі, гладенькі, але вкриті численними зеленими залозками. Вони дуже сильні та тримають квіти вертикально - що є важливою характеристикою для троянди, призначеної для демонстрації відносно важких, повних квітів.

Квіти:

Розкриті квіти сорту троянди «Gräfin Diana» («Графиня Діана») мають розміри від середнього до великого, середній діаметр квітки становить приблизно 9 - 10 см та близько 5 - 5,5 см заввишки. Квітка від дуже подвійної до повної, з приблизно 65 - 70 справжніми пелюстками за нормальних умов вирощування, на додаток в квітах можуть бути присутні петалоїди, що утворюються поблизу репродуктивного центру. Така форма є значно повнішою, ніж у поширеної подвійної або дуже подвійної форми елегантної чайно-гібридної квітки, яка традиційно притаманна цьому класу. Квітка спочатку опукла збоку і стає ширшою та відкритішою в міру розпускання. Замість того, щоб зберігати гіпертрофований конічний центр протягом всієї тривалості цвітіння, вона розвиває сплющено-опуклий або злегка увігнутий нижній профіль квітки, створюючи солідну, майже розетоподібну форму квітки. Квіти найчастіше розташовані по одній на пагоні, хоча іноді можуть з'являтися два або три бутони разом. Така солітерна презентація, міцна квітконіжка і солідна квітка роблять сорт придатним як для зрізу, так і для використання як садової рослини.

Забарвлення складне і досить унікальне як для чайно-гібридної троянди. Зовнішні пелюстки можуть розкриватися в темно-сірувато-пурпурових і насичених фіолетово-пурпурових тонах, тоді як внутрішні пелюстки містять багатший червоно-пурпуровий колір. В міру розкриття квітки зовнішні частини пелюсток стають дещо світлішими та виразніше фіолетовими, тоді як центр може зберігати сильніші винно-червоні або маджентово-червоні тони. Патент фіксує загальний колір відкритої квітки як червоно-пурпуровий (група 61A) з пізнішим вигоранням до пурпурового (група N79C). Поодинокі вузькі білі риски можуть траплятися на окремих внутрішніх пелюстках, але вони є вкрай рідкісними і випадковими, та не є характерною рисою сорту аби вважатися строкатістю.

Окремі квіти здатні залишатися декоративними приблизно протягом трьох-чотирьох днів на рослині за відповідних умов і близько трьох днів в зрізі. Такі показники не слід вважати універсальними та загальними для терміну життя у вазі: температура, зрілість квітки при зрізі та післязбиральна обробка мають вирішальний вплив. Зів'ялі пелюстки зазвичай чисто опадають після того, як квіти відцвітають.

Пелюстки:

Кількість пелюсток становить приблизно 65 - 70 штук, вони широко оберненояйцеподібної форми, приблизно 2,5 - 4,0 см як у довжину, так і в ширину, із притупленою верхівкою, звуженою основою та загалом суцільними краями. Їхня поверхня гладенька та помірної щільності, а не винятково тонка чи папероподібна. Протягом розкриття квітки пелюстки дещо відгинаються, пом'якшуючи початково компактний контур.

Розташування пелюсток неформальне, хоча прямостійні пагони та загострені бутони сорту «Gräfin Diana» («Графиня Діана») відразу ідентифікують її як чайно-гібридну троянду, розкрита квітка менш геометрично впорядкована, ніж класична виставкова високоцентрована троянда. Приблизно 18 - 20 петалоїдів також можуть утворюватися навколо центру. Ці менші структури варіюють від овальних до шпателеподібних за формою і можуть мати нерівномірні або порізані краї, що сприяє створенню щільного, дещо романтичного центру квітки.

Колір має відносно хорошу глибину протягом перших днів цвітіння. За яскравих літніх умов деякі троянди в пурпурово-червоній гамі швидко вигоряють, але «Gräfin Diana» («Графиня Діана») натомість має тенденцію переходити від темного бордово-пурпурового до прозоріших фіолетових та червоно-пурпурових тонів. Тим не менш, температура впливає на вираження пігменту: прохолодніші умови зазвичай інтенсифікують антоціановий колір, тоді як сильна спека може зробити забарвлення яскравішим і більш маджентовим.

Аромат:

Аромат троянди «Gräfin Diana» («Графиня Діана») є винятково важливим у цього сорту та варіює від сильного до дуже сильного. Детальний парфумерний профіль Кордеса характеризує його як аромат класичної старовинної троянди в основі, посилений цитрусовими та глибшими нотами герані. Нотки лічі додають яскравого фруктового акценту, до якого приєднуються відтінки бузини, персика та сливи типу мірабель. Під ними лежить солодша медова основа з ніжними земляними тонами. В підсумку парфум є квітковим і фруктовим, але зберігає достатньо традиційного характеру троянди, щоб залишатися впізнаваним.

Максимальна інтенсивність аромату спостерігається близько зранку до обіду та знову ввечері. Як і з фактично всіма запашними трояндами, реальне сприйняття змінюється залежно від температури, вологості, віку квітки та часу доби. Щойно розквітла квітка в теплих, помірно вологих умовах може пахнути набагато багатше, ніж та ж квітка на холодному вітрі або в екстремальну обідню спеку. Повторний успіх сорту на конкурсах ароматів підтверджує припущення, що його сильний запах є справжньою та стійкою рисою, а не суто рекламним описом.

Репродуктивні органи:

Зазвичай в квітці є приблизно 65 тичинок, вони рівномірно розташовані, з пиляками близько 2 мм завдовжки та зазвичай наявним пилком. Тичинкові нитки середнього розміру, близько 9 мм завдовжки. В квітах цієї троянди спостерігається приблизно 40 маточок; їхні приймочки знаходяться трохи вище рівня пиляків, із стовпчиками довжиною приблизно 10 мм. Значна частина репродуктивних органів частково прихована дуже великою кількістю пелюсток та петалоїдів.

РОСЛИНА

Сорт троянди «Gräfin Diana» («Графиня Діана») ботанічно класифікується як Rosa hybrida, а садівничо як чайно-гібридна троянда, або іноді чомусь вказується як Великоквіткова кущова. «Gräfin Diana» («Графиня Діана») це прямостійна та гілляста чайно-гібридна троянда із силою рості від помірної до хорошої. Розміри значно варіюють залежно від клімату та умов вирощування, що ілюструє, наскільки сильно клімат, підщепа та обрізка впливають на сучасні троянди. Дорослі та добре сформовані рослини цієї троянди зазвичай досягають близько 100 - 120 см у висоту та 60 - 90 см завширшки, тоді як сильніші рослини можуть перевищувати такі розміри за сприятливих умов.

Для отримання найкращих результатів її слід вирощувати на повному сонці в родючому, багатому на поживні речовини, але добре дренованому ґрунті. В дуже гарячому континентальному кліматі захист від найсильнішої після обідньої спеки може допомогти продовжити життя винятково темним квітам, але тривала щільна тінь є небажаною, оскільки вона зменшує кількість квітів та уповільнює висихання листя. Там, де літо вологе або тиск чорної плямистості високий, хороша циркуляція повітря корисніша, особливо в дуже тісній масовій посадці.

Щорічна обрізка рекомендована така ж як і для звичайної чайно-гібридної троянди. В прохолодному помірному кліматі обрізайте після найсуворішої зимової погоди, але до початку сильного весняного росту. Спочатку видаліть мертву, пошкоджену та слабку перехрещену деревину, а потім вкоротіть здорові пагони, щоб сформувати відкриту, збалансовану рослину. Сформовані рослини можна обрізати відносно сильно, коли потрібні довгі пагони для зрізу та великі квіти; дещо легша обрізка призводить до утворення більшого куща із більшою кількістю квіткових пагонів. Протягом літа зів'ялі квіти можна зрізати до здорового листка, спрямованого назовні. Регулярне мульчування, підживлення навесні та достатній полив під час формування бутонів істотно покращують розмір квітів та повторне цвітіння.

В холодніших регіонах рослина виграє від мульчування восени крони та, на щеплених рослинах, захисту місця щеплення. Уникайте сильного підживлення азотом пізно влітку, оскільки ніжний пізній приріст вразливіший до морозу. Сорт надзвичайно корисний для висадки поблизу доріжок, терас та входів, де його аромат можна відчути зблизька, і він добре себе рекомендує на спеціалізованих трояндових клумбах, в міксбордерах та садах для зрізу. RHS також рекомендує його для міських садиб, внутрішніх двориків та садів в котеджному стилі.

Листя:

Листя достатньо рясне, щоб ефектно вкривати прямостійний кущ, і це одна з рис, яка цілеспрямовано відібиралася протягом селекції сорту. Зріле листя темно-зелене, його верхня сторона темніша, подібна до RHS групи 139A, а нижня сторона світліша, жовто зелена, подібна до групи 147B. Звичайні листки посередині квіткового пагону мають довжину приблизно 15 см та ширину 11 см.

Верхня сторона напів блискуа і гладенька, тоді як нижня сторона матова і так само гладенька. Молоде листя може демонструвати інтенсивну сірувато-пурпурову антоціанову пігментацію, надаючи червонувато-пурпурового відтінку молодим пагонам, перш ніж вони дозріють до зеленого. Таке забарвлення молодого приросту красиво поєднується із темними квітами та бутонами, надає рослині декоративності ще до розкриття перших квітів.

Листові пластини:

Звичайний листок посередині квіткових пагонів зазвичай складається з п'яти листочків у непарноперистому розташуванні. Кінцевий листочок має довжину в середньому близько 7,5 см на 5 см в ширину, має еліптичну форму, з тупою основою, загостреною верхівкою та зазубреними краями, тип зубців одинарний і великого розміру. Жилкування сітчасте, створю характерну мережу жилок листочка, притаманну сучасній садовій троянді.

Черешок в середньому приблизно 2,5 см завдовжки та 3 мм у діаметрі. Його краї вкриті численними залозками на ніжках, а знизу трапляються дрібні колючки. Рахіс має довжину приблизно 2,0 см, зазвичай гладенький, з поодинокими листяними залозками та поодинокими дрібними колючками навколо точок прикріплення листочків. Прилистки мають розмір приблизно 2,2 см в довжину та 5 мм в ширину, крилаті в основі та загострені на кінчику, а також можуть мати поодинокі дрібні колючки знизу.

Деревина:

Молоді та зрілі пагони помірно-зеленого забарвлення, часто із сірувато-пурпуровою пігментацією, особливо чітко помітною на молодому прирості. Молоді пагони мають відносно гладеньку поверхню; старіші пагони стають жорсткішими із дозріванням. Характер росту прямостійний, але не надто жорсткий чи незграбний, утворює достатньо гілок аби сформувати добре розгалужений кущ, а не набір ізольованих виставкових пагонів.

Поєднання міцних квітконіжок та помірно сильних пагонів дозволяє рослині утримувати важкі квіти вертикально. Садівники, яким потрібні пагони для зрізу, повинні щороку зберігати кілька сильних базальних пагонів та поступово видаляти дуже стару або загущену деревину. На дорослому екземплярі вибіркове оновлення сприяє як і структурній силі куща так і стимулює повторне цвітіння.

Колючки:

Великі колючки є як на головних пагонах, так і на бічних гілках від головних пагонів, і сорт не слід вважати не колючим. Звичайний пагін цієї троянди має в середньому приблизно десять колючок на 10 см довжини пагону із середньою довжиною колючки близько 8 мм. Вони досить великі та увігнутої форми. Молоді колючки темно-сірувато-пурпурові, в міру дозрівання стають сірувато-помаранчевими або засмагло-коричневими.

Таку щільність колючок варто враховувати при посадки троянди безпосередньо біля вузької доріжки або часто використовуваної зони відпочинку. Для обрізки та підв'язування рекомендується одягати рукавички, оскільки червонувато-пурпурові молоді колючки візуально зливаються із антоціановим забарвленням молодих пагонів та листя і не дуже помітні здалеку.

Дрібні колючки:

Дрібніші колючки присутні на головних пагонах, на бічних гілках від головних пагонів та на квітконіжках. Дрібніші колючки також можна знайти на листі, нижній стороні черешка та рахісу, зазвичай поблизу місць прикріплення листочків, а поодинокі дрібні колючки можуть траплятися під прилистками. Дрібні колючки дуже схожі за кольором на великі, вони лише менші за розміром.

Стійкість до хвороб та стресу:

Стійкість до хвороб є однією з важливих якостей «Gräfin Diana» («Графиня Діана»), але вона вимагає детального опису. За нормальних умов вирощування вона має відмінну стійкість до чорної плямистості та борошнистої роси, з хорошою здатністю до регенерації; що ще цікавіше для європейських садів, вона отримала відзнаку ADR в 2014 році після незалежного тестування в Німеччині.

А от іржа потребує уваги. Компанія Крдес окремо зазначає що сорт є більш сприйнятливий до іржі троянд, ніж до чорної плямистості чи борошнистої роси, тому садівники в кліматі, де іржа виникає регулярно, повинні забезпечити хороший рух повітря навколо куща, уникати тривалого зволоження листя та видаляти інфіковане опале листя. Крім того, випробування червоних троянд RHS 2021 - 2024 років зафіксувало, що сорт «KORdiagraf» / «Royal Parfuma» («Роял Парфума») утворює величезні рослини з хорошим ароматом і без сильного опадання листя, але судді все ж завважили рівень хвороб занадто високим для повноцінного AGM. Така відносна суперечність із даними ADR та патенту ілюструє екологічну взаємодію, а не визнає недійсним будь-яке з випробувань: стійкість до хвороб може помітно змінюватися залежно від клімату, популяцій патогенів, ґрунту та агротехнічних умов.

Троянда «Gräfin Diana» («Графиня Діана») оцінюється як помірно зимостійка і рекомендується для вирощування в кліматі, подібному до зон USDA від 5b до 9a. RHS присвоює сорту рейтинг зимостійкості H6, що відповідає приблизно зимовим мінімумам від −20 до −15 °C (від −4 до 5 °F). Тобто вона відносно зимостійка як для сучасної чайно-гібридної троянди, хоча захист крони рослини та місця щеплення залишається доцільним на відкритих ділянках, в континентальних садах та і всюди, де зимові температури можуть опускаються нижче вказаного діапазону.

Німецька назва «Gräfin Diana» в перекладі «Графиня Діана». Троянда вшановує Діану Графиню Бернадотт аф Вісборг із родини Бернадоттів, пов'язаної з островом Майнау на Боденському озері. Кордес зазначає, що сорт був названий на честь графині Діани на честь її дня народження, а сам Майнау вказує що сама Діана, Графиня Бернадотт була присутня на церемонії присвячення. Сучасні джерела пов'язують найменування з її тридцятиріччям у 2012 році.

Експериментальний номер ‘KO 03/1643-02’ належить до розробки сорту в рамках селекційної програми Кордеса і відображає селекційне покоління 2003 року.

Різні ринки використовували різні торгові назви. Офіційний запис ADR зазначає «Burgundy Panarosa» («Бургунді Панароза») для Південної Африки, «Comtesse Diana» («Графиня Діана») у Франції, «Dark Desire»(«Дарк Дезає») в Австралії та Сполучених Штатах, «Mme de Montespan» («Мадам де Монтеспан») у Франції та «Royal Parfuma» («Роял Парфума»)в Сполученому Королівстві. «Madame de Montespan» - це повна прописна форма французькою «Mme de Montespan». Назва «Dark Desire» саме підкреслює майже чорне забарвлення бутонів та чуттєвий аромат, тоді як «Royal Parfuma» пов'язує сорт безпосередньо з орієнтованим на аромат маркетингом серії Парфума (PARFUMA) від компанії Кордес.

«Gräfin Diana» («Графиня Діана») отримала надзвичайно велику серію садівничих та парфумерних відзнак і нагород.

В 2013 році в Женеві, Швейцарія, сорт отримав нагороду за особливі якості.

В 2014 році він отримав німецьке позначення ADR, номер ADR 1114, причому офіційним роком визнання став 2014 рік. Ця дата підтверджена органом ADR.

В 2015 році він отримав приз за аромат в Белфасті, Північна Ірландія. Того ж року на Міжнародному конкурсі нових троянд у Градець-Кралове, Чехія, він виграв жіночий конкурс за найкрасивіший аромат троянди.

В 2016 році він отримав Бронзову медаль та приз за аромат на випробуваннях троянд в Аделаїді в Австралії. В місті Градець-Кралове він здобув головну нагороду «Золота троянда Градець-Кралове», що зробило його провідним сортом тогорічного міжнародного випробування.

В 2017 році Німецьке товариство троянд (Deutsche Rosengesellschaft), відоме тоді як Gesellschaft Deutscher Rosenfreunde, обрало «Gräfin Diana» («Графиня Діана») Трояндою року.

В 2018 році сорт отримав французький Grand Prix de la Rose, включаючи першу премію в категорії великоквіткових троянд. В Гаазі в Нідерландах він отримав Бронзову медаль та приз за аромат. Він також отримав відзнаку Excellence Rose в програмі оцінки Нідерландів/Бельгії.

В сукупності ці нагороди є надзвичайно важливими, оскільки вони охоплюють кілька різних пріоритетів оцінювання: аромат, великоквіткову декоративну якість квітки, загальні садові показники та стійкість до хвороб.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «KORdiagraf» / «Gräfin Diana» («Графиня Діана») був виведений ом-Германном Кордесом у рамках селекційної програми компанії В. Кордес Зьонне (W. Kordes’ Söhne) в Оффензет-Шпаррісгоопі, Німеччина. Контрольоване схрещування було здійснено влітку 2003 року. Насіння проростили наступної зими, а майбутню троянду відібрали з отриманих сіянців в травні 2004 року. Перше зафіксоване вегетативне розмноження відбулося шляхом щеплення в липні 2004 року. Після років оцінки він був представлений на ринку комерційно компанією В. Кордес Зьонне в 2012 році.

Деякі комерційні бази даних троянд вказують походження сорту як «Chartreuse de Parme» × («Esther Geldenhuys» × неназваний сіянець). Проте таке походження неможливо підтвердити із первинної селекційної документації, та таке походження суперечить даним патенту на рослину в США для сорту«KORdiagraf», у якому Тім-Германн Кордес ідентифікує обох безпосередніх батьків саме як неназвані сіянці. Тому патентному запису слід віддати перевагу при описі документально підтвердженого безпосереднього походження сорту.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

Сучасна європейська селекція дедалі більше намагається поєднати класичний характер квітки чайно-гібридної троянди із здоровішим листям, повторним цвітінням та сильнішим ароматом. Троянда «KORdiagraf» / «Gräfin Diana» («Графиня Діана») є представником цієї зміни. Прямостійні пагони та здебільшого поодинокі квіти зберігають базові характеристики чайно-гібридної троянди, але відкриті квіти набагато повніші та бульше неформальні, ніж класична високоцентрована троянда. Визнання сорту ADR 2014 року є дуже важливим, оскільки відносно небагато великоквіткових, ароматних чайно-гібридних троянд відповідають таким стандартам здоров'я, як найкращі сучасні кущові троянди, Флорібунда та паркові. В такому контексті сорт «Gräfin Diana» («Графиня Діана») є одним із темніших представників колекції Парфума від Kordes: замість ніжно-рожевого, кремового або абрикосового, сорт поєднує темну пурпурово-червону пігментацію разом із вишуканим парфумом і порівняно здоровим листям.

ОПИС СОРТУ

«KORdiagraf» / «Gräfin Diana» («Графиня Діана») виразна сучасна чайно-гібридна троянда, в якій незвичайно темне фіолетово-червоне забарвлення, повні квіти, сильний аромат та хороше здоров'я рослини поєднуються разом. Цей сорт троянди втілив наступну унікальну комбінацію характеристик:

  темно-фіолетово-червоні до бордово-пурпурових, дуже подвійні квіти, що розкриваються з винятково темних загострених бутонів;

  потужний, складний аромат, що поєднує класичну троянду, цитрус, лічі, кісточкові фрукти, мед і земляні нюанси;

  повторне цвітіння на сильній, прямостійній чайно-гібридній рослині зі стійкістю до чорної плямистості та борошнистої роси, підтвердженими ADR;

  хороша зимостійкість для класу, з документально підтвердженим вирощуванням в регіонах подібних до зони USDA 5b і рейтингом RHS H6.

Способи розмноження, придатні для сорту троянди «Gräfin Diana» («Графиня Діана»), включають вегетативне розмноження, окуліруванням, а також живцюванням та щепленням.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

Неназваний насіннєвий батьківський сорт має лавандово-рожеві квіти та слабку стійкість до хвороб, тоді як «KORdiagraf» / «Gräfin Diana» («Графиня Діана») утворює набагато темніші пурпурово-червоні квіти та продемонстрував відмінну стійкість до хвороб в оцінках селекціонера.

Неназваний пилковий батьківський сорт має напів подвійні квіти, зібрані в суцвіття; а сорт «KORdiagraf» / «Gräfin Diana» («Графиня Діана»), навпаки, є має дуже подвійні квіти та зазвичай має одну квітку на пагоні. Відмінності демонструють, що відбір проводився не просто на темніший колір, а також був спрямований на більшу кількість пелюсток, класичну великоквіткову форму та краще здоров'я в саду.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Серед комерційно доступних дуже пахучих чайно-гібридних троянд пурпурових тонів французький сорт від компанії Дельбар «Chartreuse de Parme» («DELviola») є найкращим для порівняння. Обидва утворюють великі, повторно квітучі у фіолетовому, сливовому та червоно-пурпуровому спектрі, обидва дуже запашні, обидва ростуть як керовані прямостійні кущі, і обидва придатні як для зрізу, так і для садового оформлення. «Chartreuse de Parme» залишається в європейській торгівлі та зазвичай описується висотою приблизно 80 - 100 см, з великими подвійними від фіолетово-сливового до яскраво-пурпурового квітами та винятково сильним фруктово-цитрусовим парфумом.

«Gräfin Diana» («Графиня Діана») загалом темніша і більш бордово-червона. Бутони цього сорту надзвичайно виразні, спочатку розкриваються в майже чорному, сірувато-пурпуровому тоні, проходячи потім через червоно-пурпуровий до фіолетового. «Chartreuse de Parme» зазвичай має прозоріший фіолетовий, бузково-пурпуровий або яскраво-сливовий колір, і тому створює яскравіше, прохолодніше враження здалеку. «Chartreuse de Parme» також має повніші квіти, створює винятково щільний, неформальний центр; «Chartreuse de Parme» також дуже подвійна, але часто зберігає дещо більш впізнавану великоквіткову чайно-гібридну форму.

За характером рослини «Gräfin Diana» («Графиня Діана») загалом вища і солідніша, зазвичай близько 100 - 120 см в звичайних садових умовах, із міцними квітковими пагонами та з однією квіткою. «Chartreuse de Parme» зазвичай компактніша, близько 80 - 100 см, що робить її дещо придатнішою для вирощування на меншій запашній клумбі або в контейнері. Обидва сорти добре цвітуть повторно і обидва є чудовим вибором біля доріжки або зони відпочинку, але «Gräfin Diana» («Графиня Діана») має перевагу офіційного визнання ADR та документально підтвердженого сучасного відбору за здоров'я листя. «Chartreuse de Parme», навпаки, залишається хорошим вибором там, де пріоритетом є чисто фіолетова квітка та інтенсивний, екзотичний парфум.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості