Троянда Dick Clark (Дік Кларк)

Cильний сорт троянди Грандіфлора ‘Dick Clark’ із зазвичай мінливим поєднанням кремового та слонової кістки, вишнево-рожевого, малинового та бордового кольорів. Його загострені, темні бутони розкриваються в класичної форми квіти, бліда центральна частина яких в міру дозрівання квітів та за умови яскравого освітлення з часом все більше насичується червоним кольором, так що на одній рослині можуть одночасно з'являтися квіти з разюче різним забарвленням. Ефект посилюється глянцевим темно-зеленим листям, міцними пагонами, придатними для зрізу, рясним повторним цвітінням та високим, добре сформованим кущем. Ідеальний вибір для садівників, які бажають як квіти виставкового типу, так і велику рослину в ландшафті.

ОПИС СОРТУ

Троянда «Dick Clark» («Дік Кларк») - це сучасна троянда Грандіфлора, виведена в Сполучених Штатах Томом Каррутом та Крістіаном Бедаром для компанії Вікс Роузес (Weeks Roses), та яка відома своїм незвичайним кремово-вишневим забарвленням, що розвивається до бордового, рясними квітами та придатними для зрізу пагонів і високим, прямостійним, в міру розлогим кущем. Доросла рослина цього сорту троянди створює мальовничий фон або троянду для середнього чи заднього плану бордюру, може формувати неформальну квітучу ширму та є дуже цінною для зрізу.

ЦВІТІННЯ

Троянда «Dick Clark» («Дік Кларк») є повторно квітучим сортом, цвітіння відбувається хвилями з кінця весни або початку літа до осені. В сприятливому кліматі окремі хвилі цвітіння перекриваються достатньою мірою, щоб створити враження майже безперервного цвітіння, тоді як у більш холодному континентальному кліматі троянда, швидше за все, демонструватиме виражену першу хвилю з наступним повторним цвітінням, розділеним періодами вегетаційного росту.

Ефект цвітіння є дуже динамічним, оскільки різні стадії розвитку кольору залишаються на рослині одночасно. Темні бутони, щойно розпущені кремово-вишневі квіти, все більш малинові напіврозкриті квіти та старіші квіти з темним бордовим відтінком створюють різнобарвний вигляд куща, який поєднується на кущеві одного сорту. Регулярне видалення відцвілих квітів загалом сприяє швидшому повторному цвітінню та підтримує цей відносно високий кущ візуально охайним.

Квітковий бутон:

Бутони є однією з більш елегантних рис «Dick Clark» («Дік Кларк»). Вони досить довгі, загострені та витончені. До розтріскування чашолистків бутони мають розміри приблизно 1,5 - 2,2 см в довжину та 1,2 - 1,7 см в ширину, із загостреною або дещо яйцеподібною формою. Коли пелюстки починають розгортатися, вони збільшують бутон приблизно до 2,1 - 2,7 см в довжину та 1,7 - 2,2 см в ширину. Чашолистки помірно-зеленого кольору, часто сильно насичені з відкритого боку до сонця темно-червоно-пурпуровою пігментацією. Як тільки пелюстки стають краще видні, вони демонструють чорно-червоні тони, а під темним червоним відтінком помітна тепліша жовто-кремова основа, яка стає більш помітною під час розкриття.

Чашолистки мають довжину приблизно 2,5 - 3,2 см та ширину 0,7 - 1,0 см і мають ланцетну форму. Вони мають листоподібні прирости, волоски та деякі невеликі залозки, із внутрішньою стороною вкритою дрібними щетинками чи ворсинками. Квітконіжка зазвичай пряма, довжиною приблизно 3,3 - 5,7 см і товщиною 0,3 - 0,5 см, загалом гладенька, за винятком поодиноких волосків та залозок. Бутон розкривається контрольованою спіраллю, спочатку зберігаючи високий центр перед тим, як розслабитися в міру дозрівання квітки.

Квіти:

Квіти сорту троянди «Dick Clark» («Дік Кларк») великі, повністю розкриті мають діаметр приблизно 8 - 10,6 см. За сприятливого клімату та умов вирощування окремі квіти можуть бути більшими, ближчими до 10 - 12 см в діаметрі, особливо в холодну погоду та на добре вкорінених рослинах. Таким чином, з точки зору класу Грандіфлора вони вважаються від середньо-великих до великих, причому на розмір сильно впливають температура та культура вирощування. Найбільші квіти зазвичай отримують в більш прохолодних умовах. В садівництві це означає, що весняні та осінні квіти можуть бути особливо вражаючого розміру ат забарвлення, тоді як літні квіти можуть розкриватися та старіти швидше.

Квітки подвійні, кількість пелюсток варіює в межах від 25 до 30 пелюсток або більше. В напів розкритому стані квітка має високоцентрованоу форму, із щільно закрученими або чашоподібними пелюстками та краями, що починають відгинатися. Повністю розкриті квіти стають більш відкрито-чашоподібними; пелюстки розслабляються, набувають легкої хвилястості та відгинаються назовні. Таким чином, квітка починається з формального виставкового силуету з високим центром і з віком стає ніжнішою та більш чашоподібною.

Забарвлення квіток надзвичайно мінливе. Внутрішні пелюстки, що тільки-но розпустилися, є переважно кремовими, слонової кістки або блідо-жовтими з вишнево-червоними краями штрихами та вираженим червоним до темно-бордового рум'янцем до країв. Зовнішні пелюстки можуть бути забарвлені насиченіше. Протягом приблизно перших кількох днів трояндово-червона та малинова пігментація поширюється на все більші ділянки пелюсток, особливо за яскравого сонця. Внаслідок цього зрілі квіти можуть здаватися майже бордовими або темно-червоними лише із залишковими кремовими ділянками. Немає двох квітів, які б демонстрували точно однаковий баланс кольорів.

Квіти зазвичай розташовані по одній на пагоні, але також можуть з'являтися в невеликих суцвіттях по дві-чотири квітки разом на квіткововому пагоні. Поодинокі квіти на міцних пагонах підкреслюють форму квітки, подібну до чайно-гібридної, і чудово підходять для зрізу, тоді як невеликі суцвіття збільшують декоративність куща. Квітучі пагони значно варіюють за довжиною, приблизно від 18 до 72 см, підтверджуючи здатність сорту утворювати повноцінні пагони для зрізу.

Тривалість життя квітки становить приблизно чотири-п'ять днів на рослині, з аналогічною тривалістю в зрізі за звичайної кімнатної температури. Фактична довговічність природно змінюється залежно від спеки, вологості та стадії зрізання. Пелюстки схильні опадати відносно начисто з квітколожа, як тільки квітка відцвіте.

Пелюстки:

Пелюстки помірно щільні та середньої товщини, що є важливою характеристикою для збереження форми квітки протягом тривалішого часу. Текстура їх поверхні варіює від атласної до дещо оксамитової, особливо до темніших країв, тоді як нижній бік трохи блискучіший. Окремі пелюстки мають розміри приблизно 2,9 - 5,2 см в довжину та 2,9 - 5,7 см в ширину.

Зовнішні та внутрішні пелюстки від широко оберненояйцеподібних до майже круглих, з округлими верхівками та цілісними краями. Вони не є сильно гофрованими, хоча поєднання відігнутих країв, легкого закручування та зростаючої хвилястості надає зрілим квіткам значного руху. Пелюсткоподібні стамінодії (петалоїди), коли вони присутні, є вужчими та більш неправильної форми, приблизно 2,4 - 2,9 см в довжину та близько 1,1 - 1,7 см в ширину.

Трансформація кольору пелюсток є однією з визначальних рис сорту. Кремові базальні та центральні ділянки можуть зберігатися найдовше на захищених внутрішніх пелюстках, тоді як відкриті поверхні поступово насичуються вишневим, малиновим та бордовим кольорами. Замість того, щоб просто бліднути до світліших тонів, квітка часто візуально темнішає з віком. Такий незвичайний напрямок розвитку кольору квітки є головною декоративною рисою сорту, яка також додає індивідуальності.

Аромат:

Аромат троянди «Dick Clark» («Дік Кларк») слабкий, з чайними та фруктовими нотами, з теплим коричним або солодко-пряним відтінком. Аромат цієї троянди іноді виразно помітний за сприятливих умов, з чайними, фруктовими та пряними нюансами. Інтенсивність аромату виявляється мінливою залежно від температури, часу доби та конкретної квітки.

Репродуктивні органи:

Квіти мають численні тичинки, в середньому близько 150 на квітку, розташовані регулярно навколо маточок із кількома, перемішаними серед петалоїдів. Тичинкові нитки мають довжину приблизно 0,4 - 1,5 см, жовтуваті, іноді з червонуватим відтінком. Пиляки помірно великі як для класу і дозрівають приблизно в один час; утворення пилку зазначається як помірно рясне.

В квітках в середньому зазвичай присутні близько 105 маточок. Стовпчики тоненькі, дещо нерівні, довжиною близько 0,4 - 0,8 см і не щільно згруповані. Зав'язі укладені всередині чашечки. Зазвичай плоди (шипгина) не зав’язуються за нормальних умов вирощування.

РОСЛИНА

Сорт троянди «Dick Clark» («Дік Кларк») класифікується як троянда Грандіфлора і іноді розглядається як Сучасна кущова троянда, садівничо займаючи місце між великими, індивідуальними, витонченими квітами чайно-гібридних троянд та більш рясним цвітінням суцвіттями, що традиційно асоціюється із Флорібундами. Ця троянда має потужний та сильний характер росту, формує прямостійні, помірно розлогі та досить великі рослини.

Дорослі та добре вкорінені рослини цієї троянди здатні виростати приблизно до 180 - 200 см заввишки та 90 - 105 см завширшки. Більш типово вони формують середньо-високі, широкі, округлі та гіллясті рослини, зазвичай близько 150 - 165 см висоту та близько 60 - 90 см в ширину, демонструючи, як умови вирощування та обрізка впливають на кінцеві розміри. Така варіативність є нормальною для сильної сучасної троянди і відображає клімат, підщепу, обрізку, ґрунт та тривалість вегетаційного періоду. В родючому ґрунті та кліматі з тривалим вегетаційним періодом слід очікувати більш великої рослини.

Для найкращого цвітіння троянду «Dick Clark» («Дік Кларк») потрібно висаджувати в місці на повному сонці, в ідеалі принаймні із шістю годинами прямого світла, у родючому, збагаченому гумусом, але добре дренованому ґрунті. Регулярний глибокий полив кращий за повторний поверхневий. Мульчування допомагає підтримувати рівномірну вологість коренів і зменшує коливання температури. Драматичний колір сорту сильно реагує на сонячне світло, проте надмірно гарячі умови вирощування можуть скоротити тривалість життя квітки; прохолодніша погода схильна сприяти утворенню найбільших квітів найкращої формальної форми.

Обрізка повинна відповідати загальним рекомендаціям для сильних троянд Грандіфлора та чайно-гібридних. Наприкінці зими або на початку весни спочатку слід видалити відмерлу, пошкоджену, слабку та сильно перехрещену деревину. Потім здорові головні пагони можна вкоротити достатньо для стимуляції росту сильних нових квіткових пагонів, зберігаючи при цьому природно високу форму рослини. Сильне щорічне вкорочення до дуже низького розміру є непотрібним, якщо хіба цього не вимагає клімат або омолодження. В холодних регіонах пошкоджені взимку кінчики слід обрізати до здорової зеленої тканини після того, як мине небезпека сильних морозів.

Оскільки квіти з’являються на міцних пагонах, «Dick Clark» («Дік Кларк») чудово підходить для зрізу. В ландшафті він гарно виглядає в якості солітера, в групах, ближче до середини або заднього плану змішаного бордюру, або як неформальна сезонна ширма. Забезпечення достатнього простору навколо рослини є важливим як для пропорцій куща, так і для циркуляції повітря.

Листя:

Листя рясне та велике, зріле листя з п'ятьма листочками має розміри приблизно 8,9 - 14.3 см в довжину та 7,2 - 12,8 см в ширину. Текстура від помірно шкірястої до дещо товстої. Верхня сторона досить блискуча, тоді як нижня матова. Зріле листя від насичено- до темно-зеленого забарвлення. Молодий приріст з'являється яскравішим зеленим з помітним бронзовим, червоним або пурпуровим відтінком, що надає пагонам, які розвиваються, додаткової декоративності. Поєднання темного, дуже блискучого зрілого листя з блідо-бордовими квітами є одним із найсильніших візуальних контрастів сорту.

Листові пластини:

Складні листки цієї троянди зазвичай мають 5 листочків, з варіацією від 3 до 7 штук, включаючи кінцевий листочок. Кінцевий листочок має довжину приблизно 4,1 - 7,7 см та ширину 2,7 - 5,1 см. Він яйцеподібної форми, зазвичай із загостреною верхівкою, іноді дещо тупішою, округлою основою та зазубреним краєм, тип зубців одинарний та середнього розміру. Жилкування перисте і типове для сучасних гібридних троянд, з чітко вираженою центральною жилкою.

Рахіс помірно жорсткий та чітко жолобчастий на верхній стороні. Поодинокі волоски та листяні залозки трапляються вздовж жолобка, тоді як нижня сторона може мати невеликі колючки. Черешки мають довжину приблизно 0,8 - 1,6 см, так само увігнуті та злегка озброєні колючками. Прилистки мають довжину приблизно 0,9 - 1,5 см, помірно широкі та закінчуються видовженими кінчиками, які схильні виступати назовні.

Деревина:

Рослина утворює міцні, прямостійні головні пагони з достатньою кількістю бічних гілок для формування широкого, щільного куща. Головні пагони відносно товсті для класу, приблизно 1,5 - 2,1 см в діаметрі в найширшій точці. Старіші головні пагони в молодому віці від зеленого до жовто-зеленого забарвлення та дозрівають до більш твердих та із зеленувато-коричневими тонами, тоді як нові пагони зазвичай мають помітне червоно-пурпурове забарвлення. Щороку рекомендується добре оновлювати базальні пагони, оскільки найкращі квіти утворюються на міцній квітучій деревині поточного сезону. Міцна структура пагонів також пояснює придатність сорту для зрізу.

Колючки:

Головні пагони мають багато великих колючок. Вони мають довжину приблизно 0,7 - 1,1 см, спрямовані злегка вниз і виникають із відносно коротких, широких овальних основ. Їхній колір на зрілих пагонах від засмаглого до коричневого, іноді із сірими або приглушеними пурпуровими тонами.

Гілки зазвичай мають менше великих колючок, ніж найстаріші головні пагони. Вони мають довжину приблизно 0,6 - 0,8 см та подібну форму. Молоді пагони також мають трошки великих колючок, часто червонуватого кольору або з пурпуровим відтінком в молодому віці. Рукавички рекомендується одягати під час обрізки та збору квітів, особливо коли ви працюєте в густому центрі дорослої рослини.

Дрібні колючки:

Головні пагони, гілки та молоді пагони мають трошки дрібніших колючок, подібних за загальною формою та кольором до більших. Додаткові дрібні колючки трапляються вздовж нижнього боку рахісу та черешка. Вони недостатньо численні, щоб домінувати в зовнішньому вигляді рослини, але сорт не можна описати як слабо озброєний або майже безколючковий.

Стійкість до хвороб та стресу:

Сорт троянди «Dick Clark» («Дік Кларк») має вищу за середню стійкість до борошнистої роси та іржі порівняно з іншими трояндами Грандіфлора. Проблема із захворюваністю чорною плямистістю є менш помітною, оскільки глянцеве листя загалом стійке до хвороб, і його результати в оцінках AARS також вказують на хорошу силу росту в садах в різних випробувальних локаціях, але було б некоректно трактувати такі спостереження як імунітет. У вологому кліматі з високим тиском чорної плямистості хороша циркуляція повітря, видалення хворого опалого листя, полив на рівні ґрунту та розумний інтервал між рослинами залишаються рекомендованими заходами при вирощуванні сорту.

Ця троянда рекомендується для вирощування в кліматі, подібному до зон USDA 5 - 9, і зона USDA 5 є практичним вказівником нижньої зони температур для дорослих та вкорінених рослин у відповідному кліматі, проте зимовий захист навколо кореневої шийки є доцільним у суворому континентальному кліматі та там, де спостерігаються часті цикли замерзання-відтавання.

Троянда «Dick Clark» («Дік Кларк») має хорошу стійкість до літньої спеки, хоча найвражаючиший розмір квітки та колір спостерігаються в прохолоднішу погоду. Посухостійкість не слід перебільшувати: велика троянда Грандіфлора з повторним цвітінням росте найкраще за постійної вологості ґрунту.

Торгова назва «Dick Clark» («Дік Кларк») вшановує американського радіо- та телеведучого і продюсера Річарда «Діка» Кларка (1929 - 2012), одну з найвідоміших постатей в американському популярному розважальному мистецтві двадцятого століття. Кларк став дуже асоціюватися з музикою завдяки своєму тривалому керівництву програмою «Американ Бендстенд» (American Bandstand) та щорічним телевізійним святкуванням «Новорічний рок-вечір Діка Кларка» (Dick Clark's New Year's Rockin' Eve). Тому назва стала доречною для троянди, представленої під час сезону AARS, переможці якого були представлені з музично-розважальною тематикою.

Троянда була названа та представлена за життя Кларка. Її публічний запуск включав помітне просування навколо сезону 2011 року, і сорт з'явився в зв'язку з Новорічним парадом троянд (Rose Parade) в Пасадені. Сучасні описи фіксують, що Кларк висловив задоволення від того, що троянду назвали на його честь.

«Dick Clark» («Дік Кларк») отримав нагороду Всеамериканської селекції троянд (All-America Rose Selections — AARS) за 2011 рік. Оголошення визначило його як одного з двох переможців AARS того сезону та відбулося після двох років оцінювання в мережі випробувальних садів AARS у Сполучених Штатах. Його відзнака означала визння поєднання виразних квітів, сили росту та добрих садових характеристик, а не лише за колір квітки.

В 2015 році Американське товариство трояндарів (American Rose Society) присудило сорту «Dick Clark» («Дік Кларк») нагороду «Вибір членів» (Members’ Choice Award). Ця відзнака базується на садових оцінках, поданих через програму ARS Roses in Review, і має на меті визнавати відносно недавні сорти, які отримали прекрасні оцінки від садівників та поціновувачів троянд. «Dick Clark» («Дік Кларк») внесений до списку ARS як лауреат премії Members’ Choice 2015 року в класі Грандіфлора.

Жодного сертифіката ADR, відзнаки RHS Award of Garden Merit, нагороди Австралійського національного випробування троянд (Australian National Rose Trial) або іншої значної міжнародної випробувальної відзнаки сорту «Dick Clark» («Дік Кларк») не було присуджено до цього часу.

ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ

Сорт троянди «WEKfunk» / «Dick Clark» («Дік Кларк») виведений у Сполучених Штатах Томом Каррутом та Крістіаном Бедаром для компанії Вікс Ухолсейл Роуз Гроуер Інк. (Weeks Wholesale Rose Grower, Inc.) шляхом схрещування сорту Виткої троянди «Fourth of July» («Четверте липня») з неназваним сіянцем.

ПЕРЕДУМОВИ СОРТУ

Клас Грандіфлора є відносно молодою частиною в довгій історії вирощування троянд. Термін був встановлений в американському садівництві в 1954 році. «WEKfunk» / «Dick Clark» («Дік Кларк») належить до виразної, яскраво забарвленої американської традиції Грандіфлора, в якій квітка служить як індивідуальним об'єктом виставкової якості, так і частиною імпозантного ландшафтного куща. Сорт був представлений в час, коли північноамериканська селекція троянд усе більше підкреслювала не лише форму та колір квітки, але й садову силу росту та стійкість до хвороб. Його визнання AARS 2011 року є значущим в такому контексті. Кандидати AARS оцінювалися в багатьох садах і кліматичних умовах перед відбором, тому «Dick Clark» («Дік Кларк») не просувався лише за новизну забарвлення. Його наступне визнання за вибором членів Американського товариства трояндарів (American Rose Society Members’ Choice) 2015 року додатково вказує на те, що сорт зберіг привабливість після інтродукції та був оцінений професіоналами за межами початкової програми випробувань.

ОПИС СОРТУ

«WEKfunk» / «Dick Clark» («Дік Кларк») - це висока, сильна троянда Грандіфлора із повторним цвітінням, чия яскрава індивідуальність полягає в поєднанні формальних високоцентрованої форми квітів із кольором, що драматично змінюється. Цей сорт троянди увібрав наступну унікальну комбінацію характеристик:

  незвичайні кремові квіти, облямовані, зі смужками та поступово насичені від вишнево-червоного до насиченого бордового кольору;

 великі квіти класичної форми, що розкриваються з довгих, темних, загострених бутонів на міцних пагонах, придатних для зрізу;

  рясне повторне цвітіння квітами, що утворюються по одній або іноді в невеликих суцвіттях;

  високий, сильний, добре розгалужений куща із блискучим темно-зеленим листям;

  вища за середню стійкість до борошнистої роси та іржі.

Методи розмноження, придатні для сорту троянди «Dick Clark» («Дік Кларк»), включають вегетативне розмноження живцями, окуліруванням та щепленням. Окулірування та щеплення можна успішно проводити на Rosa ‘Dr. Huey’, тоді як кореневласні рослини, отримані з живців, також можливо створити. Для присадибного вирощування правильно розраховані за часом зелені, напівздерев'янілі або здерев'янілі живці можна використовувати якщо це дозволено та можливо; комерційне виробництво зазвичай використовує окулірування або щеплення на підходящу в залежності від клімату підщепу.

ПОРІВНЯННЯ З БАТЬКАМИ

Насіннєвим батьківським сортом троянди «WEKfunk» / «Dick Clark» («Дік Кларк») є сорт «Fourth of July» («Четверте липня»), Витка троянда Тома Каррута, представлена компанією Вікс Роузес в 1999 році. Вона кардинально відрізняється за структурою рослини: утворює довгі виткі пагони, що зазвичай досягають кількох метрів, тоді як «Dick Clark» («Дік Кларк») формує міцний, прямостійний кущ Грандіфлори висотою приблизно 150 - 200 см за сприятливих умов. Морфологія квітки також драматично змінилася між поколіннями. «Fourth of July» («Четверте липня») має напів подвійні квіти, зазвичай близько 8 - 12 пелюсток, які є неформальними та яскраво смугастими або з червоно-білими плямами, зазвичай у відносно щедрих суцвіттях. Сорт «Dick Clark» («Дік Кларк»), навпаки, утворює подвійну, більш формальну квітку з приблизно 20 - 22 справжніми пелюстками плюс петалоїди, що розкривається у високоцентрованій формі згодом стаючи чашоподібною.

Батьківський пилковий сорт «Dick Clark» («Дік Кларк») офіційно вказана лише як невідомий сіянець, тому формальне порівняння з пилковим сортом не можливо зробити.

ПОРІВНЯННЯ З НАЙБЛИЖЧИМ КОМЕРЦІЙНО ДОСТУПНИМ СОРТОМ

Особливо змістовним комерційно доступним порівнянням для «Dick Clark» («Дік Кларк») є французька чайно-гібридна троянда «Bolchoi» («Большой») / «MEIzuzes», виведена Аленом Мейяном та представлена компанією Мейян в 1996 році. Хоча ці два сорти належать до дещо різних садівничих класів, вони поділяють дивовижно подібну декоративну ідею: велику квітку формальної форми, в якій блідо-жовте або кремове тло контрастує з усе більш помітною червоною пігментацією. В обох трояндах колір не є візуально статичним, і баланс між світлішим центром та червоними зовнішніми частинами суттєво змінюється в міру розкриття квітки. Це надає обом сортам драматичної, театральної якості, характерної для найуспішніших сучасних двоколірних виставкових троянд.

Основна відмінність полягає в основній палітрі кольорів. «Bolchoi» («Большой») розкривається із виразно теплого, золотисто-жовтого тла, облямованого та обрамленого коліром від смородиново-червоного до яскраво-червоного. Коли квітка розкривається, червоний може ставати все більш домінуючим, тоді як залишки жовтого або золотого залишаються помітними до зворотного боку, основи або менш відкритих частин пелюсток. Ефект, що утворюється, є теплим і вогненним, із чітким жовто-червоним контрастом. «Dick Clark» («Дік Кларк») є прохолоднішим і складнішим. Його пелюстки при розкритті від кремових до блідої слонової кістки із жовтизною, а не насичено-золоті, з вишнево-червоною облямівкою, смужками та нерегулярним рум'янцем. Під світлом, особливо з віком квітки, така вишнева пігментація поширюється та поглиблюється через малиновий до бордового, так що старіша квітка може стати майже переважно темно-червоною. «Dick Clark» («Дік Кларк») внаслідок цього проходить через ширшу послідовність від кремового та вишневого до винно-червоного або бордового, тоді як «Bolchoi» («Большой») зберігає сильніше враження золотисто-жовтого, що взаємодіє з яскраво-червоним.

Розмір квітки та махровість також розрізняють їх. «Bolchoi» («Большой») утворює дуже великі квіти діаметром приблизно 13 смз близько 37 - 45 пелюстками, квіти внаслідок цього є більш повними та масивними, розвиваючись із класичного бутона в широку, повнішу квітку з відігнутими зовнішніми пелюстками. «Dick Clark» («Дік Кларк») є дещо легшим за будовою. Його квітка при розкритті виразно з високим центром і закручена спіраллю, стаючи все більш чашоподібною та вигнутою з віком. Результатом є квітка, яка здається дещо більш видовженою та елегантною на ранніх стадіях, тоді як «Bolchoi» («Большой») розвиває більшу масу та повноту під час розпускання.

Різниця в ароматі є ще більшою. «Bolchoi» («Большой») є однією з помітно ароматних сучасних двоколірних чайно-гібридних троянд, і Мейян описує її запах як потужний і такий, що виклично нагадують травневу троянду. Її аромат є важливою частиною індивідуальності сорту і був достатньо видатним, щоб отримати приз за парфуми на випробуваннях троянд у Ле-Рель (Le Roeulx). «Dick Clark» («Дік Кларк»), на противагу має слабкий або помірний аромат, із чайними, фруктовими та іноді теплими пряними нюансами.

Форма рослини забезпечує ще одну важливу відмінність. «Bolchoi» («Большой») є по суті компактним або середнього розміру чайно-гібридним кущем, зазвичай близько 75 - 90 см заввишки, з густим темно-зеленим листям і квітами, розташованими переважно по одній на пагонах. «Dick Clark» («Дік Кларк») розвивається у значно більшу Грандіфлору, приблизно 150 - 165 см заввишки, його кущ прямостійний, але широко округлий і добре розгалужений, із виразно довгими пагонами, придатними для зрізу. Квіти можуть з'являтися по одній або в невеликих суцвіттях, надаючи дорослому кущу більшу вертикальну присутність і більш значний ландшафтний ефект, ніж в сорту «Bolchoi» («Большой»).

Якщо порівнювати поруч, відмінність очевидна між теплою, дуже ароматною повнотою та прохолоднішою, динамічно змінюваною кольоровою драмою. «Bolchoi» («Большой») має більші та повніші золотисто-жовті квіти, драматично облямовані та насичені яскраво-червоним кольором, що супроводжуються потужним ароматом на порівняно компактній рослині. «Dick Clark» («Дік Кларк») має вищу та сильнішу структуру Грандіфлори, дещо менш повні квіти, довші пагони та вражаючу зміну від кремового та слонової кістки із вишнево-рожевим до малинового та насиченого бордового.

Зона стійкості USDA 6

USDA Зона 6 - довідник по витривалості